Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Диспетчерське управління автоматизованим виробництвом на базі SCADA системи

Реферат Диспетчерське управління автоматизованим виробництвом на базі SCADA системи





ь.

Визначальним фактором витратною ціни, що закладається в основу розрахунку відпускної, є трудомісткість створення лабораторних робіт.


4.1.1 Визначення трудомісткості розробки лабораторних робіт

Трудомісткість розробки може бути визначена укрупненим методом. При цьому необхідно скористатися формулою


, (4.1)


де Т ОА - трудомісткість підготовки опису завдання і дослідження алгоритму рішення;

Т БС - трудомісткість розробки блок-схеми алгоритму;

Т П - трудомісткість програмування по готовій блок-схемі;

Т ОТЛ - трудомісткість налагодження програми на ЕОМ;

Т ДР - трудомісткість підготовки документації по завданню в рукописі;

Т ДО - трудомісткість редагування, друку та оформлення документації по завданню.

Складові наведеної формули визначаються, в свою чергу, через умовне число операторів Q в розробляється програмному продукті за формулою


(4.2)


де q - число операторів в програмі (q=1000);

С - коефіцієнт складності програми (С=1,5); - коефіцієнт корекції програми в ході її розробки (р=0,2).

Коефіцієнт складності програми З характеризує відносну складність програм завдання по відношенню до типової задачі, складність якої прийнята за одиницю. Значення коефіцієнта визначається на базі експертних оцінок.

Коефіцієнт корекції програм p характеризує збільшення обсягу робіт за рахунок внесення змін в алгоритм і програму, зміни складу і структури інформації, а також уточнень, внесених розробником програми для поліпшення її якості без зміни постановки завдання.


Q=1000 * 1,5 * (1 + 0,2)=1800 операторів.


Складові трудомісткості розробки програми визначаться за формулами


, (4.3)

, (4.4)

, (4.5)

, (4.6)

, (4.7)

, (4.8)


де W - коефіцієнт збільшення витрат праці внаслідок недостатнього або неякісного опису завдання (W=1,2);

К - коефіцієнт кваліфікації розробника алгоритмів і програм (при стажі роботи до двох років К=0,8, при стажі від двох до трьох років К=1,0, при стажі від трьох до п'яти років До =1,1 ... 1,2, при стажі від п'яти до семи років К=1,3 ... 1,4, при стажі понад сім років К=1,5 ... 1,6.) (К =0,8);

TОА=(1800 * 1,2 * 0,8)/85=20,3 чол-ч.БС=(1800 * 0,8)/25=57,6 чол-ч.п=(1800 * 0,8)/25=57,6 чол-ч.ОТЛ=(1800 * 0,8)/5=288 чол-ч.ДР=(1800 * 0,8)/20=72 чол-год. ??

Т ДО=0,75 * 72=54 чол-год.

Визначимо трудомісткість розробки лабораторних робіт:

Т РЗ=20,3 + 57,6 + 57,6 + 288 + 72 + 54=549,5 чол-год.


4.1.2 Визначення собівартості створення лабораторних робіт

Для визначення собівартості створення програмного продукту необхідно визначити витрати на заробітну плату розробника за формулою


(4.9)


де Т рз - трудомісткість розробки програмного продукту, чол-год; ЧР - середньогодинна ставка працівника, який здійснював розробку програмного продукту, руб; ін - коефіцієнт, що враховує відсоток премій і доплат до тарифного фонду в організації-розробника (k пр=0,3);

а - коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату (а=0,15); - коефіцієнт, що враховує нарахування на заробітну плату (b=0,346).

Середньогодинна ставка працівника визначається на основі Єдиної тарифної системи оплати праці в Республіці Білорусь за наступною формулою


, (4.10)


де ЗП 1р - середньомісячна заробітна плата працівника 1 розряду, руб (ЗП 1р=850000руб) Т - тарифний коефіцієнт працівника відповідного розряду (k Т=3,15);

- нормативну кількість робочих годин у місяці;

t ЧР=(850000 * 3,15)/170=15750 руб.

Визначимо витрати на заробітну плату розробника:

З РЗ=549,5 * 15750 * (1 + 0,3) * (1 + 0,15) * (1 + 0,346)=17 418 610 руб.

У собівартість розробки включаються також витрати на налагодження лабораторних робіт у процесі їх створення. Для визначення їх величини необхідно розрахувати вартість машино-години роботи ЕОМ, на якій здійснювалась налагодження. Дана величина відповідає величині орендної плати за 1:00 роботи ЕОМ.

Витрати на налагодження програми визначаються за формулою

, (4.11)


де Т ОТЛ - трудомісткість налагодження програми, годину (визначається за формулою 4.6); МЧ - вартість машино-го...


Назад | сторінка 25 з 34 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Техніко-економічне обгрунтування розробки інноваційного проекту, що знижує ...
  • Реферат на тему: Створення програми, що включає всі програми лабораторних робіт
  • Реферат на тему: Річна трудомісткість ремонтних робіт і технічного обслуговування ПА в загон ...
  • Реферат на тему: Трудомісткість виконання робіт з технічного обслуговування пристроїв СЦБ на ...
  • Реферат на тему: Розрахунок економічної ефективності розробки і створення програми