нативне право вибору порядку виконання судового рішення. Рішення має підтвердити одне конкретне суб'єктивне право або юридичний обов'язок і виключити можливість вибору способу та порядку виконання.
Зазначена вимога визначеності виключає можливість постанови альтернативних рішень.
Разом з тим цивільне процесуальне законодавство допускає факультативні рішення.
Під факультативними розуміються такі судові рішення, в силу яких відповідач зобов'язаний вчинити певні дії, але якщо це неможливо, він зобов'язаний вчинити натомість інше дію.
При присудженні до передачі майна натурою (як індивідуально визначених речей, так і речей, визначених родовими ознаками) у резолютивній частині рішення суд повинен також постановити про стягнення грошового еквівалента речей на випадок неможливості стягнення в натурі.
З вимоги визначеності резолютивній частині рішення випливає положення про неприпустимість умовних рішень в цивільному процесі. Включення в рішення суду умов, від яких залежить його реалізація, могло б породити в стадії виконання рішення суперечки між сторонами про те, чи настав умова. В одній справі суд виселення відповідачів з дому позивача поставив у залежність від сплати позивачем суми витрат з ремонту будинку на користь відповідачів. Задоволення позову про виселення в залежності від настання зазначеного умови стало однією з підстав до скасування рішення Верховним Судом РК.
Рішення суду повинно бути повним і вичерпним і в тому сенсі, що воно повинно дозволяти не тільки питання про право, а й питання про розмір присуджуваного. За загальним правилом, у цивільному процесі не допускаються так звані «проміжні» рішення, які дозволяють цивільну справу лише в принципі, визнаючи за позивачем право на задоволення позову і залишаючи відкритим питання про розмір присуджуються сум або про числі і перелік предметів, що підлягають передачі.
Судове рішення постановляється, як правило, в межах позовних вимог. Не можуть бути дозволені «вимоги», яких сторони не заявили. Але суд може вийти за межі заявлених позивачем вимог, якщо це необхідно для захисту прав і охоронюваних законом інтересів організацій чи громадян і випливає з з'ясувати обставини справи.
Судове рішення може бути постановлено лише щодо осіб, які беруть участь у справі в якості сторін. Процесуальне становище третьої особи, яка заявила самостійне право на предмет спору, аналогічно положенню позивача, тож стосовно нього суд виносить рішення на загальних підставах.
За позовами про поновлення на роботі прямий позов і регресний позов підприємства до посадової особи, звільнені працівники, розглядаються в одному процесі і щодо третьої особи без самостійних вимог по прямому позовом (і відповідачу за регресним позовом) виноситься судове рішення. Судове рішення не може бути винесено щодо представників сторін.
2.3 Міжвідомча рада із захисту прав споживачів
Міжвідомча рада із захисту прав споживачів (далі - Рада) утворюється з метою забезпечення координації діяльності міністерств і відомств із захисту прав споживачів.
У своїй діяльності Рада керується Конституцією Республіки Казахстан, іншими законодавчими та іншими нормативними актами Республіки Казахстан, а також цим Положенням.
Основними завданнями Ради є:
координація дій міністерств і відомств Республіки Казахстан щодо реалізації Закону Про захист прав споживачів raquo ;;
аналіз практики застосування Закону Про захист прав споживачів raquo ;, інших законодавчих та інших нормативних актів, які зачіпають інтереси споживачів;
участь у розробці законопроектів, нормативних актів, регулюючих захист інтересів споживачів;
організація вивчення громадської думки з питань захисту прав та інтересів споживачів;
організація незалежної експертизи проектів законодавчих та інших актів, рівня і структури цін і тарифів, а також якості товарів, робіт і послуг, які зачіпають інтереси споживачів;
пропаганда законодавства про захист прав споживачів, участь у розробці навчальних програм з питань прав споживачів для освітніх установ всіх організаційно - правових форм, типів і видів, підвищення кваліфікації працівників органів державного управління, а також громадських організацій, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів.
При вирішенні покладених на нього завдань Рада взаємодіє з представницькими і виконавчими органами Республіки Казахстан та громадськими організаціями.
Для здійснення покладених на нього функцій Рада має право: