одо наркоманів і політично неблагонадійних. Так чи інакше, ситуація, що створилася в області третинної профілактики несприятлива й потребує якнайшвидшого вирішення зважаючи великої чисельності осіб з вираженими наркологічними проблемам. Оптимізація існуючого положення пов'язана, насамперед, з виявленням і аналізом тих проблем, які виникають у споживача наркогенний речовин на стадії соціальної реабілітації - процесу відновлення соціальної суб'єктності за рахунок розвитку адаптивних копінг-стратегій, тобто способів подолання важких життєвих ситуацій.
Саме з метою виявити можливості реалізації наркозалежними копінг-ресурсів, насамперед, ресурсів соціальної підтримки, нами було проведено емпіричне дослідження серед наркозалежних пацієнтів реабілітаційного центру Зцілення р Бійська.
Результати проведеного емпіричного дослідження показали наступні дані. Більшість респондентів - це переважно чоловіки (75%). Жінки склали 25% від загального числа опитаних. Так само більшість респондентів - молоді люди у віці старше 25 років: молодше 18 років - 0,6%, 18-20 років - 7,7%, 20-25 років - 20%, 25-30 років - 28,3%, старше 30 років - 44,3%. Як правило, це наркомани зі стажем - термін вживання наркотичних речовин більше 5 років відзначили 35% респондентів, 3-5 років - 28,3%, 1-3 роки - 23,4% і до 1 року 13,3%. При цьому за даними наркозалежних, основна частина почала вживати наркотичні та психоактивні веществ вперше в віковий проміжок від 15 до 18 років - 45%; наступний віковий період - 18-20 років (25%). Ці дані підтверджують всім відому тезу про те, що підлітковий вік є найбільш вразливим щодо ризику наркотизації.
Як правило, респонденти відзначали, що місце першої проби наркотичних речовин виступила компанія друзів - 45% і саме друзі вперше запропонували спробувати - 75%. Мотивами для них на той момент були позиції: вплив друзів, компанії і прагнення стати своїм в компанії в загальній складності відзначили 58,3% опитаних. Прагнули позбутися неприємних думок і переживань 20%.
На прохання описати спільні мотиви споживання наркотиків, 30% респондендентов виділили варіант - піти від дійсності. Якщо взяти до уваги те, що в подібних випадках, як правило, проявляється проекція власних відчуттів і переживань, то можна констатувати факт наявності неадекватною психологічного захисту як мотиву початку наркотизації майже у третини опитаних.
При продовженні теми наркотизації, 35% респондентів відповіли, що споживання наркогенний речовин почали з конопель (анаші, гашиш), а 38,3% опитаних відразу почали з препаратів опіатної групи, які є одними з найбільш сильнодіючих. Одночасно більше половини опитаних - 55% - вказали, що у них мав місце перехід від легких до більш важким наркотикам (до легким зараховують, зокрема, препарати конопель, а до важким - опіати). Опіати мають специфічну рису фармакологічної дії - занурювати наркотизирующий в стан ейфорії, відчуженості від світу, тихого спокою і т.п. Тому високий відсоток почали з опіатів і перейшли на них відображає не тільки збіг обставин або ж закономірності розвитку наркоманії як захворювання, але і також початкову спрямованість особистості прагнути за допомогою наркотиків захиститися від реальності.
Як вже зазначалося вище, фахівці відносять до критеріїв ефективності процесу соціальної адаптації наступні критерії:
а) адаптованість у сфері позаособистісної соціально - економічної активності, просторі різних соціальних структур і організацій, де індивід здобуває знання, уміння і навички, домагається компетентності та майстерності;
б) адаптованість в сфері особистих відносин, де встановлюються інтимні, емоційно насичені зв'язки з іншими людьми, а для успішної адаптації потрібні чутливість, знання мотивів людської поведінки, здатність тонкого і точного відображення змін взаємин.
Дані критерії достатньою мірою принципові, оскільки вони визначають параметри ефективної соціальної адаптації, що передбачає наявність стану адаптованості, як здатності задовольняти потреби при відповідності вимогам соціального середовища, як на міжособистісному, так і на інституційному рівнях.
Щодо адаптованості в сфері особистих відносин, в рамках яких реалізуються потреби в приналежності, приєднання тощо, були отримані наступні дані. З початку зловживання наркогенное речовинами стосунки з рідними і близькими погіршилися (в різного ступеня) у 28% опитаних; у 21,7% стали просто нестерпними, а у 6,7% - відносини взагалі розірвані; зовсім не змінилися останні тільки у 10% респондентів. Однак є й група респондентів (15%), відносини яких з рідними і близькими стали міцнішими.
Що стосується відносин з друзями, то, судячи з усього, 45% респондентів ретельно приховують факт своєї наркозалежності...