мейства Parmeliaceae (13 видів або 22,7%), Cladoniaceae (12 видів або 20%) і < i align="justify"> Physciaceae (9 видів або 15%).
. На північному схилі гори Великий Сурен виявлений 51 вид лишайників (85%), на південному схилі гори Великий Ік - 39 видів (65%), на південному схилі гори Великий Сурен - 31 вид (52%), в селі Дмитрівка - 19 видів ( 32%).
Максимальна різноманітність ліхенобіоти на північному схилі гори Великий Сурен, пояснюється більш сприятливими грунтово-кліматичними умовами і мінімальним впливом антропогенного чинника.
. На всіх 4-х досліджених ділянках переважають лишайники, що мають лістоватимі форму таллома. У селі Дмитрівка вони становлять абсолютну більшість - 13 видів (68,4%), а на північному схилі гори Великий Сурен - 20 видів (39,2%). Домінування листоватих лишайників характерно майже для всіх природних зон (Меркулова, 2006). Преобледаніе кущастих лишайників на північному схилі гори Великий Сурен говорить про більш сприятливій екологічній обстановці на цій ділянці.
. По відношенню до субстрату лишайники розподілені наступним чином: епіфітних налічується 24 виду (40,0%), епігейних - 22 види ( 36,6%), епілітноє - 8 видів (13, 3%). Строго епіксільних видів лишайників на досліджуваній території нами не виявлено. Видами з широкою екологічною амплітудою є: Physcia stellaris, Parmelia sulcata, Xantoria parietina, Evernia mesomorpha, Physcia dubia і Romalina pollinaria.
Такий розподіл лишайників по екологічних груп вказує на незначну навантаження на грунт в районі дослідження.
. У досліджуваній Ліхенофлора Зілаїрського району виділено 7 географічних елементів: бореальний (16 видів лишайників, 26,7%), плюрізональний (13 видів, 21,7%), неморальний (8 видів, 13,3%), арктоальпійскій (5 видів, 8 , 3%), бореально-неморальний (3 види, 5%), Монтана (2 види, 3,3%) і гіпоарктомонтанний (1 вид, 1,7%).
Переважання видів бореального елемента цілком закономірно, оскільки досліджувана територія знаходиться в межах бореального подцарства Голарктіки. Досить високий ранг неморального географічного елемента пояснюється значною часткою широколистяних лісів в досліджуваному районі.
. У районі дослідження на корі берези повислої ( Betula pendula) виявлено 18 видів лишайників (62%), на стовбурі дуба черешчатого ( Quercus robur ) - 15 видів (51,7%), липи мелколистной ( Tilia cordata ??i>) - 13 видів (44,8%). Найменше число видів лишайників виявлено на стовбурі тополі білої ( Populus alba) - 6 видів (15,4%).
. На досліджуваній території був виявлений вид, занесений до Червоної книги Росії та Республіки Башкортостан - Usnea lapponica . Вид Xanthoria parietina , зареєстрований нами на всій дослідженій території, потребує охорони на території Південного Уралу (Журавльова, 2000), що, в цілому, говорить про сприятливій екологічній обстановці в районі дослідження.
Бібліографічний список
1. Байтерякова П.С. До флорі лишайників Південно-Уральського Заповідника//Фауна і флора Республіки Башкортостан: проблеми їх вивчення та охорони. Матер. доповідей науч. конф. Уфа. 1999. - 224 с.
2. Бомоголов Д.В. Грунти Башкирської АРСР. Л .: Изд-во СРСР, 1954. - 296 с.
. Будаева С.Е. Лишайники Забайкальського природного національного парку//Ботанічний журн.- 2002. Т.87. № 5. - С.55-61.
. Водорості, лишайники і мохоподібні СРСР/Відп. ред. М.В. Горленко. ? М .: Думка, 1978. - С.410.
. Голубкова Н.С. Аналіз флори лишайників Монголіі.Л., 1983. - 248с.
. Єршова Є.В. Дослідження біорізноманіття епігейних і епіфітних лишайників Стерлітамакського Шиханов: Дипломна робота.- Стерлітамак: 2004. - 82 с.
. Жданов І.С., Дудорева Т.А. Лишайники приморських місцеперебувань узбережжя і островів Кандалакшского затоки Білого моря//Ботанічний журн.- 2003. Т.88. № 2. - С.34-40.
. Життя рослин: У 6-ти т./Гол. ред. А.А. Федоров. Т.3. Водорості. Лишайники. Под ред. проф. М.М. Голлербаха. ? М .: Просвещение, 1977. - С.423.
. Журавльова С.Є., Жигунов О.Ю. Матеріали до вивчення ліхенофлори заповідника Шульган-Таш // Новини систематики нижчих рослин.- Т.36. ? СПб, 2002.? С.43.
. Журавльова С.Є., Урбанавічюс Г.П. Доповнення до флори лишайників Південного Уралу//Ботан. журн. ? 2004. №5? С.852-855.