чином, ринок праці зазнають на собі одночасно вплив і соціальної, і економічної політики регіону чи держави в цілому. br/>
Механізм соціального захисту, її економічний зміст і форми
Соціальний захист являє собою систему заходів, здійснюваних суспільством в цілому і його ланками по забезпеченню стійкості суспільно нормального матеріального і соціального становища громадян. Це система заходів щодо захисту будь-якого громадянина країни від економічної бідності та соціальної деградації в результаті втрати або різкого скорочення доходів, безробіття, хвороби, інвалідності, старості. p align="justify"> Об'єктами соціального захисту є всі основні складові рівня життя людини: доходи, житло, послуги, освіта, охорона здоров'я і т.д. Держ. система соціального захисту населення виявляється в різноманітних формах: допомоги по безробіттю; пенсії; допомоги по хвороби, інвалідності; житлові посібники; посібники на отримання освіти; медична допомога; гарантування державою мінімального рівня доходів.
Державні форми:
- Доступне охорона здоров'я
Пільги
Доступна освіта
Пенсійне забезпечення (Пенсія)
Система соціального обслуговування та надання соціальних послуг
Заходи соціальної підтримки
Недержавні форми:
- Добровільне соціальне страхування
Благодійність
Приватні системи охорони здоров'я та ін
В
Аграрні відносини
Аграрні відносини - складова частина економічних відносин, які виникають в с/г з приводу володіння і використання землі як головного ресурсу, а також виробництва , розподілу, обміну та споживання сільськогосподарської продукції ринкові відносини в аграрному секторі економіки.
Земля - необхідна умова будь-якого виробництва, але в с/г вона є і основним ресурсом. У даній сфері результати виробництва значною мірою визначаються якістю земельних ділянок, їх родючістю, місцерозташуванням щодо ринків збуту, баз постачання потрібною технікою, мінеральними добривами та т.рарних відносин зумовлена ​​й тим, що земля в сільському господарстві є одночасно предметом праці і засобом праці.
Характер і особливості аграрних відносин визначаються насамперед формою власності на землю як основного засобу виробництва. У сучасних умовах власність на землю в різних країнах має такі форми:
В Україні Відповідно до Земельного кодексу суб'єктами права власності на землю є:
громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.
органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності;
державні органи - на землі державної власності.
Іноземні громадяни та юридичні особи, а також особи без громадянства можуть стати власниками лише земель несільськогосподарського призначення, де розташовані об'єкти нерухомості, що належать їм на правах приватної власності.
Доходи власників землі. Ціна землі.
У гос-вах, де узаконена приватна власність на землю, земля є об'єктом купівлі-продажу. Тому закономірне питання про ціною землі як товару. Земля - ​​особливий товар. Не будучи результатом праці, земля не має вартості, однак вона має ціну. Ціна землі називається ірраціональною категорією. Її основою є дохід, який земля приносить її власникові, тобто земельна рента . Ціна землі визначається за формулою:
= r/S * 100
де r - рента, S - норма позичкового відсотка, A - ціна землі.
Т.ч., ціна землі прямо пропорційна ренті і обернено пропорційна банківському відсотку, оскільки, чим вище відсоток, тим менша сума грошей приносить дохід, що дорівнює річної ренті.
У ринковій економіці ціна землі має тенденцію до підвищення. Багато фахівців вважають, що дані оцінки істотно занижують ціну найважливішого невоспроизводимого ресурсу, яким є родюча земля України. br/>
Агропромисловий комплекс: сутність, структура і функції
Агропромисловий комплекс - сукупність галузей національної економіки, які здійснюють виробництво, переробку, збереження і доведення виробленої сільськогосподарської продукції д...