о споживачів.
Виникнення АПК обумовлено в першу чергу розвитком продуктивних сил суспільства, поглибленням суспільного поділу праці, концентрацією і централізацією виробництва і капіталу в с/г, науково-тех. прогресом, що дає можливість широкого використання машинних комплексів і нових технологій виробництва та переробки с/г культур. Це призвело до істотної зміни галузевої структури нац. економік сучасних гос-в. Якщо в середині 18в. частка с/г у валовому продукті країн Заходу становила майже 85%, то в наст. час у США та Англії вона дорівнює 3%, у Франції та Італії - 7%, в Японії - 11%. НТР зумовила перехід деяких процесів до промисловості та торгівлі, виділення з с/х нових галузей, які продовжують обслуговувати його. p align="justify"> АПК включає чотири сфери:
1) галузі, що виробляють для сільського господарства та інших галузей, що входять в комплекс, засоби виробництва - сільськогосподарську техніку, електрообладнання, будівельні матеріали, добрива, отрутохімікати, комбікорм тощо;
) власне с/г виробництво, тобто вирощування с/г культур, розведення худоби і птиці, звірівництво;
) галузі, переробні с/г сировину - молокопереробні підприємства, консервні цехи і заводи, хлібопекарні ...
) інфраструктуру, яка здійснює збереження, транспортування та доведення продукції с/г до споживачів. Інфраструктура АПК включає дорожньо-транспортне господарство, елеватори, складські підприємства, підприємства зв'язку і матеріально-технічного обслуговування, житлові та комунально-побутові об'єкти, кредитні організації, науково-консультаційні фірми, страхові компанії, експортні об'єднання і т.д.
В АПК розвинутих країн зайнято від 20 до 30% працездатного населення. Кінцева продукція АПК є результатом діяльності всіх його сфер, міжгалузевої кооперації. Ядро системи АПК - власне с/г виробництво. Формування і розвиток АПК - наслідок агропромислової інтеграції - вищого синтезу сільського господарства і промисловості. Розрізняють:
вертикальну - міжгалузеве кооперування підприємств і виробництв різних галузей національної економіки, технологічно і організаційно взаємопов'язаних між собою.
горизонтальну - система взаємозв'язку між підприємствами однієї галузі. Вона забезпечує поглиблення спеціалізації окремих ланок єдиного технологічного процесу. У сільському господарстві найбільш поширена горизонтальна інтеграція в сфері основного виробництва у вигляді спеціалізованих господарств і міжгосподарських підприємств.
Найголовніша економічна функція АПК - задоволення потреб споживачів і зниження витрат на виробництво і переробку продукції, а також поліпшення соціальних умов працюючих. Ця мета досягається за допомогою вирішення протиріч та усунення негативних наслідків. Це і соціальна диференціація, і банкрутство фермерів, особливо дрібних, і втрата ними економічної та виробничої самостійності, і згортання виробництва певної продукції, в деяких районах і навіть країнах, та загострення проблем реалізації
Історія розвитку аграрних відносин свідчить про еволюцію відносин власності на землю. Відповідно розвивалися і форми сільськогосподарських підприємств: від первісних громад і рабовласницьких, що переросли в поміщицькі господарства зі значною кількістю індивідуальних господарств селян-кріпаків, до сучасних індустріальних сільськогосподарських підприємств з величезною кількістю найманих працівників. p align="justify"> Форми :
- Колективна
Фермерські госп-ва
Індивідуальні госп-ва
У с/г власник землі не завжди сам веде господарство на землі. Найчастіше землевласник здає землю в оренду. Орендар, у свою чергу, може обробляти землю як самостійно, так і наймаючи робочу силу. Зрозуміло, за користування землею, взятою в оренду, треба платити. Рента - орендна плата за користування земельною ділянкою.
Види:
диференціальна - надприбуток, яку отримують землевласники в результаті використання кращих земельних ділянок за родючістю і місцем розташування.
- диф. рента 1 - без вкладення
- диф. рента 2 - при вкладенні капіталу.
абсолютна - плата за користування будь-яким, навіть гіршим ділянкою землі