истем страхування вкладів у комерційних банках було викликано реакцією на руйнівні наслідки системних банківських криз для економіки і соціально-політичної ситуації, прагненням запобігти їх повторення в майбутньому. Тому ці заходи були спрямовані не на захист інтересів дрібних вкладників, якою б важливою сама по собі не була ця завдання, а на захист самих банків від виникнення паніки і масового відтоку вкладів - як фізичних, так і юридичних осіб, - що пов'язано із загрозою виникнення системної банківської кризи. Зрештою запобігання подібної кризи дозволяє забезпечити соціальні гарантії і захищати економічні інтереси громадян.
Прийнятий в Росії в кінці 2003 року закон про страхування вкладів громадян в комерційних банках не відповідає завданню стабілізації банківської системи. Якщо цей закон буде реалізований так, як він написаний, то ні самих банківських криз, ні їх руйнівних наслідків для економіки країни не уникнути. На відміну від відповідних законів розвинених країн, він передбачає лише страхування вкладів фізичних осіб. Тим часом якщо для фізичних осіб грошові зобов'язання банку в основному виконують функцію засобу заощадження, то для юридичних осіб є фактично єдиною формою грошей, що виконує функцію засобу розрахунків і платежу.
Для юридичних осіб можливі втрати грошових коштів, представлених у формі зобов'язань комерційних банків по розрахункових рахунках, неминуче призведуть до падіння обсягів виробництва товарів і послуг або до банкрутства. При цьому в першу чергу постраждають найняті ними робітники і службовці, тобто громадяни, для яких отримується заробітна плата є джерелом не тільки заощаджень, а й умовою фізичного виживання їх самих, а також їх сімей. p> У 2008 році страхове відшкодування за вкладами значно збільшилася і склала 700тис рублів (захист близько 90% вкладників). До це часу сума відшкодування була абсурдна і не могла задовольнити потреби банківської системи.
Чому банки, які не будуть включені в систему державного страхування депозитів громадян, передбачається позбавити права роботи з вкладами фізичних осіб? Чому не зобов'язати зазначені банки при прийомі депозитів та укладанні договорів про внесок у банк спеціально обумовлювати те, що даний банк не входить до системи обов'язкового державного страхування? Або, навпаки, ті банки, які увійшли в систему страхування, зобов'язати у своїх договорах і при розміщенні реклами в офісах вказувати, що вони є членами цієї системи страхування, як це робиться, наприклад, в США. Тоді кожен громадянин сам би ніс відповідальність за розміщення своїх заощаджень в тому чи іншому банку: адже прийнятий закон про страхуванні не забороняє громадянам мати депозити в банках на суму, перевищує розмір страхового відшкодування, тобто не обмежує величину вкладу окремого громадянина сумою можливого страхового відшкодування. Абсурдність ідеї про обмеження вкладів громадян в банк сумою страхового відшкодування, мабуть, зрозуміла навіть Банку ...