астіше фіктівного (СР наведення Вище слово гніздо, а такоже колода, Коломенський верста, гострий язик, нахлінулі хвилею спогади, широке поле ДІЯЛЬНОСТІ простягалося перед ким-л. - Про Властивості и станах людини) . Саме в цьом відношенні - "помічаті подібність" (Арістотель) - метафора в більшій мірі, чем Другие стібки, пов'язана з пізнавальною діяльністю людини. p align="justify"> Властівість механізмів метафора зіставляті, а потім и сінтезуваті суті, співвідносні з різнімі логічнімі порядками, обумовлює ее Продуктивність як засобой создания новіх найменувань, особливо в сфере позначені об'єктів невидимого світу. І в цьом ВАЖЛИВО роль відіграє найбільш характерних для метафора параметр - ее антропометрічность. Остання віражається в тому, як Вже зазначалось Вище, что сам вибір того чи Іншого Підстави для метафора пов'язаний Зі здатністю людини порівнюваті всі нове для нього (у тому чіслі и реально непорівнянне) за своим чином и подобою або ж за просторово сприймання про ' єктам, з Якими людина має Праворуч у практичному досвіді. Таке порівняння як бі зрівнює конкретнішими и абстрактними, доступне безпосередно відчуттю и умопостигаемое, Дійсно існуюче та вігадане, аморфність ще уявлення про Щось и уявлення, что Вже стало стереотипом, як еталон або символ (у різніх картинах світу - Наукової, повсякденній, міфічної в різніх їх історічніх зрізах) ^ Так, Наприклад, в метафорі Можливо уподібнення Поняття про Трохи помітному збільшенні ймовірності Здійснення того, на что сподівається суб'єкт деякої сітуації, - промінь, пробліск (надії), ототожнення непріємного усвідомлення конфлікту з совістю як уколу або докоро ( совісті), синтез уявлення про дурне ги и властівостей пробки (Він - Справжня пробка), сприйняттів сітуації порожніх розмов через Такі образи-стереотипи, як базікаті, тріщаті, молоти язиком, людина звікла вважаті, что серце - орган любові, Співчуття и т. п., а очі - дзеркало душі и т.д.
Антропометрічность метафора и надає їй здатність служити п засобой создания мовної картини світу спочатку у висловлювань про нього, а потім в тезаурус носіїв мови (особістісному чг нормативно-санкціонованому), всегда слугує НЕ позбав Сховище самих ціх вербалізованіх ЗАСОБІВ , альо и їх асоціатівніх потенцій.
Думається, что Дослідження способів переосмислені, характерних для других тропів, виявило Другие форми I принципи організації мовної картини світу та ее роли в національно-культурних особливостях комунікатівної ДІЯЛЬНОСТІ. Так, Наприклад, оксюморон вносити до Цю картину парадоксальність, спріяючу прагматичному ЕФЕКТ [Павлович, 1979], гіпербола и Літота акцентують ВАЖЛИВО або незначна-то, что віклікає повагу або пейоративного відношення суб'єкта мовлення (СР велика Праця і дрібні справи, заняття, коса сажень в плечах и от Горщик три вершка і т.п.). Альо Введення даніх про всех можливіть способах Формування мовної картини світу НЕ змініть, як Видається, характерних для неї Пр...
