кого моста, побудованого в Канаді в 1917 р., досягала 550 метрів. p align="justify"> Розвиток автомобілебудування, двигунобудування, електропромисловості і особливо авіації, потім ракетної техніки зажадало більш легких, міцних, тугоплавких конструкційних матеріалів, ніж сталь. У 1920-1930-і рр.. різко зріс попит на алюміній. В кінці 1930-х рр.. з розвитком хімії, хімічної фізики, що вивчає хімічні В«В« процеси з використанням досягнень квантової механіки, кристалографії, стало можливим отримувати речовини з наперед заданими властивостями, що володіють великою міцністю, стійкістю. У 1938 р. майже одночасно в Німеччині і США були отримані такі штучні волокна, як капрон, перлон, нейлон, синтетичні смоли, що дозволили отримувати якісно нові конструкційні матеріали. Правда, їх масове виробництво набуло особливого значення лише після другої світової війни. p align="justify"> Розвиток промисловості і транспорту збільшило енергоспоживання і зажадало вдосконалення енергетики. Основним джерелом енергії в першій половині століття було вугілля, ще в 30-і рр.. XX століття 80% електроенергії вироблялося на теплоелектростанціях (ТЕЦ), спалювати вугілля. Правда, за 20 років - з 1918 по 1938 р. Покращення технології дозволило вдвічі зменшити витрати кам'яного вугілля на вироблення однієї кіловат-години електроенергії. З 1930-х рр.. початок розширюватися використання більш дешевої гідроенергії. Найбільша в світі гідроелектростанція (ГЕС) Боулдер-дам з греблею висотою 226 метрів була побудована в 1936 р. в США на річці Колорадо. З появою двигунів внутрішнього згоряння виник попит на сиру нафту, яку, з винаходом крекінг-процесу, навчилися розкладати на фракції - важкі (мазут) і легкі (бензин). У багатьох країнах, особливо в Німеччині, яка не мала власними запасами нафти, велася розробка технологій отримання рідкого синтетичного палива. Важливим джерелом енергії став природний газ. p align="justify"> Перехід до індустріального виробництва. Потреби випуску зростаючих обсягів технологічно усе більш складної продукції вимагали не тільки оновлення парку верстатів, нового обладнання, але і більш досконалої організації виробництва. Переваги внутріфабрічного поділу праці були відомі ще в XVIII столітті. Про них писав А. Сміт у прославила його роботі В«Дослідження про природу і причини багатства народівВ» (1776). Він, зокрема, порівнював працю ремісника, який виготовляв голки вручну, і робітника мануфактури, кожен з яких виконував лише окремі операції з використанням верстатів, відзначаючи, що в другому випадку продуктивність праці збільшується більш ніж у двісті разів. p align="justify"> Американський інженер Ф.У. Тейлор (1856-1915) запропонував розділити процес виробництва складних виробів на ряд відносно простих операцій, що виконуються в чіткій послідовності з хронометражем часу, що вимагаються для кожної операції. Вперше система Тейлора була випробувана на практиці автопромисловців Г. Фордом в 1908 р. при виробництві винайденої ним моделі В«Форд...