редньо пов'язані з виробництвом. У СНР оплата праці визначається сумою всіх винагород у грошовій або натуральній формі, що виплачуються наймачами за роботу, виконану працівником протягом звітного періоду. Оплата праці враховується на основі нарахованих сум і включає відрахування на соціальне страхування, податки на доходи та інші виплати, які підлягають сплаті працівниками, навіть якщо вони фактично утримуються в адміністративних інтересах або з інших причин і виплачуються безпосередньо органам соціального страхування, податковим службам і т. д. від особи працівника [7, с. 78]. p align="justify"> У досліджуваний період в Білорусі динаміка частки оплати праці працівників у ВВП не мала будь-якої односпрямованої тенденції: у 1996-1997 рр.. спостерігалися мінімальні її значення, максимальні припадали на 1998,2001 і 2010 рр.. Однак з 2003 р. в країні відзначається стійке зростання питомої ваги оплати праці у ВВП з 43,7 до 47,8% в 2008 р. (табл. 3.4). br/>
Таблиця 3.4-Структура ВВП за джерелами утворення доходів у 1998 - 2010 рр.., в поточних цінах,%
Елементи структурыГоды19981999200020012002200320052007200820092010Оплата праці работніков41, 341,745,143,843,948,346,743,744,246,147,8 Чисті податки на виробництво та імпорт17, 917,317,617,017,616,117,719,718,518,217,7 Валовий прибуток економіки та валові змішані доходи40, 841,037,339,238,535,635,636,637,335,734,5
Незважаючи на зазначену позитивну тенденцію, таке збільшення частки оплати праці не є достатнім для забезпечення населенню рівня життя, відповідного стандартам розвинених країн.
Для підтримки стійких темпів економічного розвитку в країні необхідно здійснювати ув'язку чинників зростання ВВП з боку попиту - доходів населення і, як наслідок, споживання ним товарів і послуг, з виробничими можливостями економіки, обсягом і структурою внутрішнього виробництва як фактора економічного зростання з боку пропозиції.
У сформованій ситуації, яка характеризується значним розривом у динаміці доходів і внутрішнього виробництва, що супроводжується зростанням споживання товарів імпортного виробництва, необхідно здійснювати пошук джерел задоволення В«надмірногоВ» попиту населення. В даний час існує два підходи до ліквідації розриву між темпами зростання доходів населення і ВВП. Відповідно з першим передбачається більш жорстка прив'язка зростання зарплати до темпів продуктивності праці та закріплення співвідношення між ними на. законодавчому рівні. Другий підхід передбачає наявність додаткових джерел задоволення попиту населення. Для цих цілей необхідно розвиток фондового ринку, а також створення умов, що сприяють розширенню можливостей для більшості населення в придбанні нерухомості та активної участі в житловому будівництві. Крім того, джерелом погашення В«надмірногоВ» попиту населення може виступати підвищення цін на окремі види платних послуг, низькоеластичного і за ц...