У наглядової скарзі адміністрація Зонального району Алтайського краю просить скасувати Постанову Президії Алтайського крайового суду від 21 червня 2005
Ухвалою судді Верховного Суду Російської Федерації від 31 січня 2006 р. справа витребувана до Верховного Суду Російської Федерації, а Ухвалою судді Верховного Суду Російської Федерації Б.А. Горохова передано для розгляду по суті до Судової колегії в цивільних справах Верховного Суду Російської Федерації. Перевіривши матеріали справи, Судова колегія у цивільних справах Верховного Суду Російської Федерації знаходить відбулося у справі Постанова Президії Алтайського крайового суду підлягає скасуванню з наступних підстав. p align="justify"> Відповідно до ст. 387 Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації підставами для скасування або зміни судових постанов у порядку судового нагляду є істотні порушення норм матеріального та процесуального права. p align="justify"> У наглядової скарзі адміністрація Зонального району Алтайського краю вказує, що при винесенні нового рішення Президією були допущені істотні порушення норм матеріального та процесуального права.
Згідно п. 3 ст. 4 Федерального закону від 8 січня 1998 р. N 8-ФЗ "Про основи муніципальної служби в Російській Федерації" (з наступними змінами) на муніципальних службовців поширюється законодавство про працю з особливостями, передбаченими цим Законом. Даним Законом не передбачено особливостей, пов'язаних з процедурою звільнення за власним бажанням. p align="justify"> Порядок звільнення за власним бажанням після закінчення відпустки визначено у ст. 127 Трудового кодексу Російської Федерації, згідно з ч. 2 і 4 якої допускається надання невикористаної відпустки з наступним звільненням працівника, днем ​​звільнення вважається останній день відпустки. При цьому працівник має право відкликати свою заяву про звільнення до дня початку відпустки, якщо на його місце не запрошений у порядку переведення інший працівник. Згідно подп. "В" п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду Російської Федерації від 17 березня 2004 р. "Про застосування судами Російської Федерації Трудового кодексу Російської Федерації", виходячи зі змісту ч. 4 ст. 80 і ч. 4 ст. 127 ТК РФ працівник, який попередив роботодавця про розірвання трудового договору, має право до закінчення строку попередження (а при наданні відпустки з наступним звільненням - до дня початку відпустки) відкликати свою заяву, і звільнення в цьому випадку не проводиться за умови, що на його місце в письмовій формі не запрошено іншого працівника, якому відповідно до Кодексу та іншими федеральними законами не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Суд першої інстанції визнав встановленим, що Х. написала заяву про надання відпустки з наступним звільненням за власним бажанням з 24 березня 2004 р., пішла у відпустку тільки 1 квітня 2004, у період перебування у відпустці звернулася із заявою про відкликан...