, чем І. Франка. Український переклад, у свою черго, містіть Дуже вдалі порівняння: перліт сліз криниця, сум бушує морем. Про горе англійський співає говорити більш конкретізовано, перекладач - більш узагальнено: Я Важко мучуся минулим горем. Два Останні рядки: But if the while I think on thee, dear friend, All losses are restor »d and sorrows end [68, с. 40].- Та як до тебе звернено свои мислі - Всі страти віднайшов, ВСІ смутки Пріслі [56, т. 13, с. 341] - ілюструють залежність поета від свого друга, у якому ВІН знаходится духовну та емоційну підтрімку. У 13 рядку Шекспір ??Вперше у сонетах вікорістовує звертання dear friend, в Українському перекладі це звертання відсутнє. Франковий переклад 30 сонета є швідше ТВОРЧА переспівом, альо ВІН порівняно адекватно передает настрій та інтенції автора орігіналу [2, с. 45]. Сонет 76 Шекспір ??Присвятої другові, а Франко - любці. Співає розмірковує над ВТРАТИ музи, одноманітністю и однаковістю своих творів
( Why is my verse so barren of new pride, So far from variation or quick change? [68, с. 50] -Чом мисль моя одне й однак все Одіння носити, просте и щоденне?) [56, т. 13, с. 342]. Хоч джерело натхнення поруч, та Нічого нового Написати НЕ вдається (And keep invention in a noted weed, That every word doth almost tell my name [68, с. 50]. - І легко взнати мене, бо кождеє слівце На свого Творця вказує, на мене) [56, т. 13, с. 342]. Прот співає не занепадає духом. ВІН порівнює природу свого кохання з сонцем, Яке нове и старе шкірного дня и сильне, як и раніше Було: For as the sun is daily new and old, So is my love still telling what is told [68, с. 50].- Як сонця Схід і Захід все ясний; Так спів мій все новий, хоч все оден [56, т. 13, с. 342]. Як и в орігіналі, перший, Третій та п ятий рядки українського перекладу почінаються запитаня Чом?.
І. Франко намагався щиро й сміліво, альо й без надмірностей Передат домінантну ідею сонетів - роздуми лірічного героя, Прості в повсякденні, его горе, болі, радощі. Вісь перший катрен Глибока лірічного сонета 31 та йо відтворення українською мовою: Thy bosom is endeared with all hearts / Which I by lacking have supposed dead;/And there reigns Love and all Love s loving parts, / And all those friends which I thought buried [68, с. 85] - У твоїй груді ВСІ серця заперті, / Які оплакував я, мов мерців, / В ній Зміст любові и любовних снів, / Тих другів, что я МАВ за здобич смерти [56, т. 12 с. 341]. Основним мотивом сонета є ті, что любов Продовжує жити, вона Ніколи НЕ завершується. Вона всегда знайде, як собі Зберегти и віявіті, даже и тоді, коли тілесно Припін Існування (недарма І. Франка назіває ее живучою - Тому ти гріб жівучої любові [56, т. 12 с. 341]). Особа, про якові пише співає и у якій нашли свое продовження ті, кого ВІН любив, становится Найвищого вмістіліщем любові. Слова Мерці, смерть, гріб демонструють, наскількі автор порінув у думки про Втрата дорогих Йому людей. Шекспір ??вікорістовує слово all 7 разів, что свідчіть про «тотальність», всеохоплюваність особини, якій присвячено сонет (в перекладі ВСІ зустрічається Тричі). Так само, як Любов і прив язаність поета живе у его другові, так и ВІН (друг) матіме свое продовження і життя у поеті: Their images I loved, I view in thee, And thou (all they) hast all the all of me . Всі, кого я любив, живуть у тобі, А з ними всіми ти живеш у мні [56, т. 12, с. 341].
У сонеті 143 В. Шекспір ??вікорістовує ...
