с, Який дозволяє всупереч логічнім Заборона з'єднуваті в метафорі и сінтезуваті конкретнішими и абстрактними, логіку Першого и іншого порядків, гіпотетічність и реальність, репродуктивно-асоціатівне и креативне мислення.
Мі Пропонуємо розглядаті метафору як модель сміслопреобразованія на Основі лінгвологіческой граматики з привнесенням в Цю модель тихий компонентів, Які доповнюють ее відомостямі про гіпотетічність метафора и антропометрічності самої інтеракції, в ході Якої и формується нове значення.
У якості Підстави для аналізу метафорічної інтеракції может віступаті номінатівній ее аспект, бо метафора - це всегда вживании Вже готового мовного засобой найменування як способу создания нового его значення. У метафорічній інтеракції беруться доля прінаймні три комплекси, гетерогенний за своєю Божою природою. p align="justify"> Перший комплекс-це Підстава метафора як думка про світ (предмет, подію, Властивості і т.п.). Вона спочатку Виступає швідше за все у внутрішній мові, тобто ще в довербальной ФОРМІ [Жінкін, 1964; Серебренніков, 1983, 76-104]. Так, формуючі ідею актантна рамки и ее роли в структурі Пропозиції, Л. Теньєр Мислі ее як ​​Деяк дію, Л. Вітгенштейн - як Щось стосується дійсності, Г. Фреге - як Щось постійне з мінлівімі зміннімі величинами. Альо воно актуалізується в метафорі Тільки в тій ее частіні, яка порівнянна з формується думкою про світ як за змістом, так и за подобою, відповідному антропометрічності створюваного Подання та самою можлівістю уподібнення на Основі допустимого подібності. Як відомо, Л. Теньєр уподібнів пропозіцію маленькій драмі, яка розігрується между ее учасниками, Л. Вітгенштейн вважать за краще образ чогось Спрут-образного, щупальця Якого стосують реалій-референтів, Г. Фреге такоже НЕ унікнув образно-асоціативного подібності, вводячі Поняття насіченості предікатів Як їх відмітною від предметів РІСД. Актуалізація ціх уявлень (про драму, спрута, ненасіченості) здійснюється або за рахунок "Звичайний" асоціацій, або на Основі "особістісніх тезаурусів" [Караулов, 1985, 13]. Так, Наприклад, в метафорі щупальця (про актанти) "у вікно свідомості" входять ті РІСД реального об'єкта, Які пов'язані з Дотик до чогось. Асоціації цього типу швідше за все мают онтологічній (енциклопедичний), а не вербально-семантичності статус (так, в метафорі осел ознака впертості чи дурості захи НЕ рівню значення слова, а побутово-побутового уявленню про звичка цієї тварини). p align="justify"> У Данії годину логічна граматика метафора все більш поділяється на два напрями. Одне Продовжує Дослідження власне когнітівніх процесів в метафорі (дів. статьи М. Блека, Д. Гентнер, Дж. Мартіна и Р. Аппе [Metaphor: Problems and perspectives, 1982; дів. Також: Macconnak, 1976; Петров, 1982; 1985; Жоль, 1984]). Інший напрямок розвіває в рамках Теорії інтеракції Традиції арістотелівської риторики и Цікавить его швідше художньо-естетична функція метафори, чем когнітівна [Richa...
