ованной букв, незалежно від того, в якій позиції вони знаходяться, не впливає на розподіл складноскорочених слів инициального типу попідтипів: йотованной букви виступають в слові так само, як і звичайні голосні абброморфеми, - вони можуть бути і звуками, і буквами: ( ЄС [J е-ес] - єдина система, РАПН [раjен] - Російська академія природничих наук, ПАРЄ [пас е] - Парламентська асамблея Ради Європи).
На закінчення слід зазначити, що розподіл ініціальних складноскорочених слів попідтипів певною мірою умовно: нерідко омонімічние складноскорочені слова відносяться до різних підтипів (ІПУ [ІПУ] ??- вимірювально-перевірочна установка і ІПУ [і-ПЕ-у] - істинний шляховий кут, ЄЕС [jеес] - Європейське економічне співтовариство і ЄЕС [J е-ес] - єдина енергетична система); більше того, одне й те ж слово може бути і звуковим, і літерним (АРМ [а-ер-ем і арм] - автотранспортна майстерня, вза [ве-зе-а і вза] - військова зенітна артилерія).
З часом складноскорочені слова можуть переходити з одного підтипу в інший, так, наприклад, в останньому виданні Словника скорочень слово ООП [ООП] - Організація Визволення Палестини зафіксовано як звукове, а в даний час, за нашими спостереженнями , воно вживається як буквене: [о-о-пе].
2. Абревіатури в офіційно-діловому стилі
абревіатура стиль ділової мова
Серед книжкових стилів мови офіційно-діловий стиль виділяється своєю відносною стійкістю і замкнутістю. З плином часу він, природно, піддається деяким змінам, викликаним характером самого змісту. Але багато його риси, історично сформовані жанри, специфічна лексика, - фразеологія, синтаксичні обороти надають йому в цілому консервативний характер.
Типовою рисою офіційно-ділового стилю є наявність у ньому численних мовних стандартів - кліше. Якщо в інших стилях шаблонизировать обороти нерідко виступають як стилістичний недолік, то в офіційно-діловому стилі в більшості випадків вони сприймаються як цілком природна його приналежність.
Офіційно-діловий стиль - це стиль документів: міжнародних договорів, державних актів, юридичних законів, постанов, статутів, інструкцій, службового листування, ділових паперів і т.д. Незважаючи на відмінності у змісті та розмаїтті жанрів, офіційно-діловий стиль в цілому характеризується рядом спільних рис. До них відносяться:
) стислість, компактність викладу, «економне» використання мовних засобів;
) стандартне розташування матеріалу, нерідка обов'язковість форми (посвідчення особи, різного роду дипломи, свідоцтва про народження та шлюб, грошові документи і т.д.), вживання властивих цьому стилю кліше;
) широке використання термінології, номенклатурних найменувань (юридичних, дипломатичних, військових, адміністративних та ін.), наявність особливої ??лексики і фразеології (офіційної, канцелярської), включення в текст складноскорочених слів, зокрема абревіатур;
) часте вживання віддієслівних іменників, отименних прийменників (на підставі, в відношенні, відповідно до, у справі, в силу, з метою, за рахунок, по лінії та ін.), складних спілок (внаслідок того що, зважаючи на те що, у зв'язку з тим що, в силу того що та ін.), а також стійких словосполучень, службовців для зв'язку частин складного речення (на випадок, якщо ...; на тій підставі, що ... ; з тієї причини, що ...; з тією умовою, що ...; таким чином, що ...; ту обставину, що ...; той факт, що ... і т.п.);
) оповідний характер викладу, використання номінативних речень із перерахуванням;
) прямий порядок слів у реченні як переважаючий принцип його конструювання;
) тенденція до вживання складних речень, що відображають логічне підпорядкування одних фактів іншим;
) майже повна відсутність емоційно-експресивних мовних засобів;
) слабка індивідуалізація стилю.
До стандартних аспектам мови діловій письмовій мові відноситься уніфікація скорочень, найбільш часто використовуваних в ділових листах.
Скорочуються слова, словосполучення, що характеризуються високою частотністю вживання, а також терміни, назви організацій, відомі правові акти, зводи законів, текстові позначення і т.д.
Усі скорочення, використовувані в текстах документів, підкоряються певним правилам:
протягом усього документа скорочення повинні бути однаковими. Не можна скорочувати одне і те ж слово або словосполучення по-різному або писати його в одному місці повністю, а в іншому скорочено;
не припустимо застосовувати скорочення в тексті, якщо воно може спричинити за собою інотолкованій, двозначність в сприйнятті фрази; не можна скорочувати слово, я...
