дається з номіналу і відсотка. [1]
До дебіторської заборгованості за іншими операціями відносяться такі статті, як аванси службовцям, аванси філіям, депозити як гарантія боргу, дебіторська заборгованість за фінансовими операціями (дебіторська заборгованість по дивідендах і відсоткам) та ін.
Усі фірми намагаються здійснювати продаж товару з негайною оплатою, але вимоги конкуренції змушують погоджуватися на відстрочку платежів, в результаті чого з'являється дебіторська заборгованість.
Дебіторська заборгованість - це грошові суми, які повинні фірмі покупці, що придбали у неї в кредит будь-які продукти або послуги. [2]
Дебіторська заборгованість - це важлива частина оборотних активів, звана також рахунками дебіторів, і має прямий вплив на позицію готівкових грошових коштів і платежів. Всі фірми намагаються здійснювати продаж товару з негайною оплатою, але вимоги конкуренції змушують погоджуватися на відстрочку платежів, в результаті чого з'являється дебіторська заборгованість, відповідно до малюнком 1.1.
Малюнок 1.1 - Цикл оборотних активів
Проблема ліквідності (здатність активу конвертуватися в грошові кошти без значної втрати в ціні) дебіторської заборгованості - стає ключовою проблемою майже кожної організації. Вона, у свою чергу, розчленовується на кілька проблем: оптимальний обсяг, оборотність, якість дебіторської заборгованості. [3]
Вирішення цих проблем вимагає кваліфікованого управління дебіторською заборгованістю, що є одним з видів зміцнення фінансового становища фірми. Досвід реформування підприємств показує, що заходи з повернення дебіторської заборгованості входять до групи найбільш дієвих заходів підвищення ефективності за рахунок внутрішніх резервів підприємства і можуть швидко принести позитивний результат. Повернення заборгованості в стислі терміни - реальна можливість поповнення дефіцитних оборотних коштів. Управління дебіторською заборгованістю може бути ототожнена з будь-яким іншим видом управління як процес реалізації специфічних управлінських функцій: планування, організації, мотивації і контролю.
Планування - це попередні фінансові рішення. Щоб воно було ефективним, необхідно: визначити довгострокову мету організації, сформулювати стратегію організації, визначити політику дій, вибрати раціональні процедури дій .. [4]
Організація управління означає координацію дій по такій послідовності: вся область дій повинна бути згрупована за обраними функціям; особам, які відповідальні за свою діяльність, повинні бути надані адекватні права.
Під мотивацією розуміється сукупність психологічних моментів, якими визначається поведінка людини в цілому.
Дії з контролю - це, підготовка стандартів дій, порівняння фактичних результатів зі стандартними.
Таким чином, управління дебіторською заборгованістю являє собою частину загального управління оборотними активами і маркетингової політики підприємства, спрямованої на розширення обсягу реалізації продукції та полягає в оптимізації загального розміру цієї заборгованості, забезпеченні своєчасної її інкасації. В основі кваліфікованого управління дебіторською заборгованістю фірми лежить прийняття фінансових рішень з наступних фундаментальних питань:
облік дебіторської заборгованості на кожну звітну дату;
діагностичний аналіз стану та причин, в силу яких у фірми склалося негативне становище з ліквідністю дебіторської заборгованості;
розробка адекватної політики та впровадження в практику фірми сучасних методів управління дебіторською заборгованістю;
контроль за поточним станом дебіторської заборгованості.
Важливою складовою частиною системи управління дебіторською заборгованістю фірми є методи. До чисто фінансовим методам, застосованим в даній роботі, відносяться: метод Е. Альтмана, ранжування дебіторської заборгованості за строками виникнення, складання реєстру «старіння» рахунків дебіторів, прогнозування ймовірної суми безнадійної дебіторської заборгованості, визначення зваженого «старіння» рахунків дебіторів, розрахунок і оцінка фінансових коефіцієнтів. (5)
До управлінських методам, які мають місце в запропонованій роботі, відносяться: «дерево рішень», метод аналізу кредитоспроможності «3 С», матриця стратегії кредитної політики фірми, формування інформаційної бази, використання системи винагород, «розтягання» терміну оплати кредиторської заборгованості.
Далі в запропонованій роботі будуть більш детально розглянуті перераховані етапи управління дебіторською заборгованістю...