вого закону підлягає призупиненню, і він направляється в Парламент для перегляду.
. Зв'язаність законом рівною мірою як держави в особі її органів, посадових осіб, так і громадян, їх об'єднань. Держава, що видала закон, не може саме його й порушити, що протистоїть можливим проявам сваволі, свавілля, вседозволеності з боку бюрократії всіх рівнів.
. Взаємна відповідальність держави й особистості: особистість відповідальна перед державою, а й держава не вільно від відповідальності перед особистістю за невиконання взятих на себе зобов'язань, за порушення норм, що надають особистості права.
. Реальність закріплених у законодавстві основних прав людини, прав і свобод особистості, що забезпечується наявністю відповідного правового механізму їх реалізації, можливістю їхнього захисту найбільш ефективним способом - у судовому порядку.
. Реальність, дієвість контролю та нагляду за здійсненням законів, інших нормативно-правових актів, наслідком чого є довіра людей державним структурам, обіг для дозволу сугубо юридичних суперечок до них, а не, наприклад, в газети, на радіо і телебачення.
. Правова культура громадян - знання ними своїх обов'язків і прав, уміння ними користуватися; шанобливе ставлення до права, що протистоїть «правового нігілізму» (віра в право чинності й невір'я в силу права).
. 2 Основні, істотні та відмінні ознаки правової держави
Як зазначає ряд авторів, найважливішими елементами, що характеризують правову державу, виступають: а) панування закону, б) функціонування державної влади на основі поділу публічно-владних повноважень між органами законодавчої, виконавчої, судової влади, в) визнання і гарантований захист прав і свобод людини і громадянина. Сукупність цих теоретичних і практичних елементів в характеристиці правової держави дозволяє виділити групи нормативних, інституційних і особистісно-суспільних ознак правової держави.
Нормативні ознаки правової держави. Слід зазначити, що ця група ознак, крім самостійного значення, несе і загальне навантаження: вона являє собою правовий компонент, який пронизує всі характеристики правової державності.
До власне нормативним ознаками слід відносити: верховенство закону і особливе місце конституції як основного закону; законність як принцип створення і реалізації норм права. Інституційні ознаки виділяють в характеристиці правової держави публічну природу держави та її повноваження щодо врегулювання зіткнення загальних і приватних інтересів. У їх число входять:
поділ державної влади на три відносно самостійні гілки: законодавчу, виконавчу і судову;
взаємодія влади; розподіл предметів ведення і повноважень між органами державної влади із застосуванням механізмів «стримувань і противаг»;
законодавче закріплення незалежності судової влади.
Група особистісно-суспільних ознак правової держави включає права і свободи людини і громадянина і в самому загальному плані об'єднує:
конституційне закріплення пріоритету основних прав і свобод людини і громадянина;
всебічну підтримку державою правозахисних рухів та правозахисної діяльності державних органів;
належний рівень правової культури та державно-правової свідомості громадян.
На думку Мелехина А.В., основними ознаками правової держави є:
1) верховенство закону в усіх сферах життя суспільства;
2) діяльність органів правової держави, яка базується на принципі поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову;
) взаємна відповідальність особи і держави;
) реальність прав і свобод громадянина, їх правова і соціальна захищеність;
) політичний та ідеологічний плюралізм, що полягає у вільному функціонуванні різноманітних партій, організацій, об'єднань, що діють в рамках конституції, наявність різноманітних ідеологічних концепцій, течій, поглядів;
6) стабільність законності і правопорядку в суспільстві.
До числа додаткових чинників і умов становлення правової держави, певне, можна віднести наступні: подолання правового нігілізму в масовій свідомості; вироблення високої політико-правової грамотності; поява діючої спроможності протистояти свавіллю; розмежування партійних і державних функцій; торжество політико-правового плюралізму; вироблення нового правового мислення і правових традицій.
Важливо думка відомих фахівців минулого.
На думку Лабанда П., відбитому в німецькій державно-правовій літературі в XIX ст., головна ознака пр...