омічному відношенні.  
 Первинна профілактика - це система соціальних, медичних, гігієнічних та виховних заходів, спрямованих на запобігання захворювань шляхом усунення умов їх виникнення і розвитку, а також на підвищення стійкості організму до впливу несприятливих факторів навколишнього природного, виробничої та побутового середовища.  У відмінності від вторинної профілактики, націленої на виявлення захворювання, попередження рецидивів, прогресування хворобливого процесу і можливих його ускладнень, первинна профілактика покликана зберігати непорушеного здоров'я, не допускати вплив факторів природного і соціального середовища, що негативно впливають на стан здоров'я населення. 
  Первинна профілактика розглядається як провідний напрямок в галузі охорони та зміцнення здоров'я. Підвищення рівня здоров'я, збільшення тривалості життя і активної працездатності людей, зниження захворюваності та зменшення втрат від тимчасової та стійкої втрати працездатності в чому залежать від широкого планомірного впровадження заходів профілактики щодо всього населення. 
  Первинна профілактика складається із заходів оздоровчого характеру, санітарно - освітньої роботи, раннього виявлення осіб з початковими стадіями хвороб. Важливим розділом первинної профілактики є виявлення та диспансеризація осіб, які мають генетично і конституційно обумовлені, професійні та інші фактори ризику загрози виникнення різних захворювань. 
  Особливу увагу треба приділяти пошуку причин різних захворювань і ролі навколишнього природного і соціального середовища в їх походження.  Така постановка сприяє глибокому ознайомленню з причинами багатьох захворювань і своєчасного їх запобіганню. Великий російський фізіолог І.П.  Павлов говорив: В«... хіба звичайно причини хворобу не закрадаються і не починають діяти в організмі раніше, ніж хворий робиться об'єктом медичного уваги?  А знання причин, звичайно, существеннейшее справу медицини.  По - перше, тільки знаючи причину, можна влучно спрямовуватися проти неї, а по - друге, і це ще важливіше, - можна не допустити її до дії, до вторгнення в організм.  Тільки пізнавши всі причини хвороби, справжня медицина перетворюється на медицину майбутнього, тобто  в гігієну в широкому сенсі слова В». 
  Основні принципи профілактики: 
  єдність заходів первинної і вторинної профілактики, лікувальних і реабілітаційних заходів.  Ефективність лікування і реабілітації значно збільшується при одночасному використанні профілактичних заходів; 
  використання комплексу профілактичних заходів; 
  в системі профілактичних заходів безумовні переваги мають немедикаментозні засоби профілактики і тільки при їх неефективності у відношенні так званих В«внутрішніх факторів ризикуВ» (підвищений вміст холестерину в крові, тенденція до нестійкого артеріального тиску та ін) мова може йти про профілактику лікарської, причому багаторічної, диференційованої і контрольованою.  На жаль, багато хворих ігнорують немедикаментозні способи лікування, віддаючи перевагу різним лікарських препаратів; 
  раннє використання профілактичних заходів, починаючи з дитинства, особливо в сім'ях несприятливих щодо спадкової обтяженості.  Заходи первинної профілактики найбільш ефективні в дитячому та юнацькому віці.  Необхідність проведення широких профілактичних заходів щодо дітей та юнаків, включаючи, перш за все заходи виховного та санітарно - просвітнього характеру, збільшується у зв'язку з тим, що в цьому віці формуються основні поведінкові установки, погляди, навички, звички, смаки - словом, те, що визначає надалі спосіб життя людини.  Саме в цей період можна попереджати виникнення шкідливих звичок, емоційної нестриманості, установки на пасивний відпочинок і нераціональне харчування, які надалі можуть стати чинниками ризику захворювань і з великими труднощами, а часом болісно викорінюються в зрілому віці; 
				
				
				
				
			  систематичне, регулярне проведення профілактичних заходів протягом усього життя; 
  профілактика повинна бути основою діяльності всіх медичних установ; раннє виявлення факторів ризику та їх корекція, добре поставлена ​​систематична пропаганда здорового способу життя та боротьби з шкідливими звичками; 
  індивідуальна тактика вибору профілактичних заходів з урахуванням стану здоров'я, характеру фактора ризику, психологія людини тощо; 
  оздоровлення зовнішньої середовища, усунення несприятливого впливу професійних факторів; 
  нормалізація психічної і фізичної навантажень, виключення В«піковихВ» навантажень; 
  нормалізація сімейних відносин, ліквідація конфліктів у колективі; 
  суворе дотримання принципів раціонального харчування; 
  усунення гіпокінезії, збільшення фізичної активності людини (фізкультура, спорт); 
  формування здорового способу життя - основи профілактики; 
  рішуча боротьба з шкідливими звичками; 
  важливими моментами є уніфікація методів дослідження, лікування, профілактики та їх...