я як науки, були Є.Є. Вендров і Л.І. Уманський. Серед основних аспектів вивчення в психології управління вони називали соціально-психологічні проблеми виробничих груп і колективів, психологію особистості та діяльності керівника, питання підготовки і підбору керівних кадрів та ін Інша точка зору була висловлена ​​А. Г. Ковальовим, який включив у сферу психології управління тільки соціально-психологічну проблематику. Сучасне суспільний розвиток характеризується тим, що людина виступає і об'єктом, і суб'єктом управління. Це вимагає вивчення і врахування психічних даних про людину з цих двох точок зору. Коли психологія перейшла від феноменалістіческій опису психічних явищ до безпосереднього вивчення механізмів психічного, то як першочергове постало завдання управління психічними процесами, станами, властивостями і в цілому діяльністю і поведінкою людини. Поступово в розділах про трудову діяльність виділився самостійний питання про психологію управлінської діяльності. Розвиток психології управління відтоді йде по двох взаємозалежних напрямках - у надрах психології й у суміжних галузях знання. p align="justify"> На рубежі ХХ і XXI століть психологія управління переживає особливо інтенсивний розвиток, її ідеї та практичні рекомендації, стають модним напрямком для наукових пошуків. Саме в цей період з'явилася безліч книг з психолого-управлінської проблематикою. p align="justify"> Розвиток теорії систем, економіко-математичних методів для аналізу і обгрунтування управлінських рішень, комп'ютеризація управління сприяли відомого ускладнення науки управління та управлінських знань і появи ряду наукових підходів.
1. Системний підхід. Його застосування до управління дозволило побачити всю організацію в єдності та взаємозв'язку складових частин. Відповідно до цього підходу, будь-яка організація є системою. Кожен елемент системи вносить свій внесок у розвиток системи.
Існує два основних типи систем:
В· закриті
В· відкриті.
Закрита система має жорсткі фіксовані межі, вона відносно незалежна від середовища, яка її оточує. Приклад закритої організації - годинник. Взаємозалежні частини годинника рухаються безперервно і дуже точно, коли є джерело живлення або годинник заведені. І поки в годиннику є джерело накопиченої енергії, їх система незалежна від навколишнього середовища. p align="justify"> Відкрита система активно взаємодіє із зовнішнім середовищем. Вона має проникаючим кордону, не є самообеспечивающейся, залежить від енергії, інформації, матеріалів, які надходять із зовнішнього середовища. Відкрита система змушена пристосовуватися до змін зовнішнього середовища, а система, яка не в змозі пристосовуватися, має мало шансів продовжити своє іс...