лення низьких цін на комунальні послуги, зниження орендної плати за користування земельними ділянками тощо  
 В· адміністративних, що спрощують процедури реєстрації підприємств, режиму в'їзду-виїзду іноземних громадян. 
  В результаті застосування пільг норма прибутку в ВЕЗ складає 30-35%, а іноді і більше: наприклад, транснаціональні компанії отримують в азіатських ВЕЗ в середньому 40% прибутку в рік. Істотно скорочуються (в 2-3 рази) строки окупності капітальних вкладень (вважається нормальним для ВЕЗ, коли ці строки не перевищують 3-3,5 року). 
   б)  наявність локальної, відносно відокремленої системи управління зоною, наділеною правом приймати самостійні рішення в широкому економічному спектрі; 
   в)  всебічна підтримка з боку центральної державної влади. 
  Створення ВЕЗ - дієве напрям розвитку економіки окремих територій і регіонів, орієнтоване, як правило, на рішення конкретних пріоритетних економічних завдань, реалізацію стратегічних програм і проектів. При цьому, як показує практика, система пільг, встановлюваних у ВЕЗ, достатньою мірою індивідуальна і тісно пов'язана з реалізованими на її території програмами. (Як зазначено у В«СЕЗ: міфи і дійсністьВ», згідно світовому господарському досвіду, початкові цілі і завдання, декларовані при створенні ВЕЗ, майже завжди не збігаються з тим, що відбувається в результаті фактичного розвитку.) 
  У світовій практиці існує безліч різновидів ВЕЗ. Разом з тим, загальноприйнятої типології вільних зон в даний час не існує. 
				
				
				
				
			    1.3. Вимоги щодо розміщення СЕЗ  
   Виходячи із завдань, поставлених при формуванні тієї чи іншої зони, пред'являються відповідні вимоги і до її розміщення. До найбільш загальних з них відносяться: 
  В· сприятливе транспортно-географічне положення по відношенню до зовнішнього і внутрішньому ринків та наявність розвинених транспортних комунікацій; 
  В· розвинений виробничий потенціал, наявність виробничої і соціальної інфраструктури; 
  В· істотний по запасах і цінності природно-ресурсний потенціал (в першу чергу - запаси вуглеводневої сировини, кольорових металів, лісових ресурсів та т.д.). 
  Тому території, найбільш сприятливі для розміщення ВЕЗ, мають, як правило, прикордонне положення по відношенню до закордонних країнах, (а в Росії, в тому числі, - і до колишніх союзним республікам), а також мають морськими торговими портами і магістральної транспортної мережею (залізничної, автодорожньої, аеропортами), сформованими промисловими, науковими і культурними центрами, районами концентрації найбільш цінних природних ресурсів. 
  В окремих випадках створення ВЕЗ виявляється доцільним і в районах нового господарського освоєння, що не які мають спочатку розвиненою промисловістю, виробничої та соціальною інфраструктурою, але дозволяють вирішувати важливі довгострокові загальнодержавні програми (зміцнення паливно-енергетичної та мінерально-си...