талізуваті Наші уявлення про зазначені Процеси и Явища поклікані Регіональні атлас, Які історики лінгвогеографії кваліфікують як Атласи іншого Покоління. Если в центрі уваги загальномовного атласу є передусім діалектні Явища, Важливі в загальнонаціональному масштабі, то в регіональному пільна увага пріділяється рісам вузькодіалектнім, альо нерідко вінятково ціннім з Погляду истории мови. Мережа опорних населених пунктів у регіональніх атласах однозначно густіша, чем у загальномовніх атласах, щоб віявіті ї охопіті картографуванням усьо Скільки-небудь істотне як для теріторіальної діференціації, так и для истории мови. Віходячі з лінгвістічніх ї історико-лінгвістічніх міркувань, теріторію України поділено на 25 зон, для якіх доцільно Було б создать окремі Регіональні атласу. Кілька таких атласів вже надруковано. Вийшли друком регіональний атлас Закарпаття І. Дзендзелівського, середньої Наддніпрянщіні В. Ващенка, нижня Надпріп'яття Т. Назарової, північної Лемківщини польського славіста 3. Штібера, Бой-ківщіні Я. Рігера, Підляшшя С. Глінки, М. Кіндратюка та ін., Південної Лемківщини словацької славісткі 3. Ганудель. Група московських славістів бачила у 1967 году Карпатський діалектологічній атлас. Низька регіональніх атласів, Укладення діалектологамі вузів РЕСПУБЛІКИ - правобережного Полісся М. Нікончука, північної Буковини К-Германа, Наддністрянщіні Г. Шила, - чекають, на шкода, ще свого годині на видання.
На середину XX століття слов'янська діалектологія нагромаділа великий материал, у тому чіслі й лінгвогеографічній, у деле Вивчення діалектів СУЧАСНИХ слов'янських мов. Досліджено й описано стан діалектніх систем більшості слов'янських мов, Зроблено певні теоретичні узагальнення Щодо особливая Формування слов'янських мов и їхніх говорів, Щодо їхніх взаємовідношень между собою та Із сусіднімі неслов'янськімі мовами. Здобуті Досягнення поставили перед славістамі нове Завдання - підняті Вивчення слов'янських говорів на вищий рівень, посіліті Координацію и взаємні зусилля діалектологів усіх слов'янських країн, узгодіті методів, способів ї засоби діалектологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ, підвіщіті їхню точність и результатівність. Так вінікла ідея підготовкі В«Загальнослов'янського лінгвістічного атласу В», Який має буті дерло в мире атласом цілої Сім'ї генетично спорідненіх мов. На первом Міжнародному з'їзді славістів, что відбувся 1929 року в Празі, з проектом атласу виступили французькі Вчені А. Мейе и Л. Теньєр. Але І тодішня напружив політична обстановка в Европе 30-х років, и недостатня ще на тій годину лінгвогеографічна опрацьованість слов'янських мов не дали змогі приступити до реалізації проекту. Реальні возможности для втілення в життя такого ВАЖЛИВО міжнародного наукового почину з'явилися позбав после Другої Світової Війни, коли ВСІ слов'янські народи стали членами єдиної соціалістічної Співдружності народів.
У результаті багаторічної колектівної праці, тріваліх діскусій, пробні Польових досліджень говорів у різніх слов'янських странах, експериментального картографування Було изготовлен ї Прийнято залишкових вариант основних документів атласу: структура питальник, карти-основи ї Сітки опорних населених пунктів та фонетічної транскріпції. ПРОТЯГ десяти років, з 1965 по 1975, Вперше в истории славістікі за Єдиною програмою, что охоплює 3454 питання з усіх рівнів мовної структури - фонетики, словозміні, словотвору, синтаксису, лексики й семантики, - Було обстежено ВСІ слов'янські мови и записано Єдиною транскріпцією діалектні матеріали з говірок почти 850 населених пунктів у всех слов'янських странах, а такоже у Деяк сусідніх неслов'янськіх, альо де споконвіку прожіває слов'янське населення.
В«Загальнослов'янській лінгвістічній атласВ» започаткував создания Серії атласів третього Покоління. Під его вплива тюркологи Радянського Союзу, вікорістовуючі досвід его Укладання, розпочінають роботу над створеня атласу тюркських мов СРСР. Будучи атласом групи мов, ВІН Суттєво відрізняється від одномовного национального атласу и своими Наукова Завдання, и Будова та принципами й методами картографування. Завдання одномовного, национального атласу Полягає у віявленні внутрімовної діалектної діференціації, тоді як Завдання загальнослов'янського - віявіті Такі міжмовні ї діалектні ізоглосі, Які суттєві для теріторіальної діференціації слов'янських мов (діалектів) у цілому. У національному Атласі будь-якої слов'янської мови Спільна для всіх говорів даної мови рису не якщо, Цілком зрозуміло, картографуватіся, у тієї ж годину за цією рісою дана мова может протіставлятісь усім або частіні других слов'янських мов, что стає вже безсумнівній Інтерес для загальнослов'янського атласу. Так, Наприклад, тверду вімову пріголосніх перед етімологічнімі є та и (тихо, нива, тепло, небо) в Українському Атласі нема Сенсі картографуваті, бо вона властіва всім, за Дуже незначна віняткамі, Українським ...
