, але він же мчить бурхливі урагани і холод природу взимку. p align="justify"> У київському пантеоні важливе місце займає богиня Макошь (або Мокоша). Ім'я її в різних джерелах пишеться по-різному. Можливо, що в що дійшов до нас по розрізненим даними образі злилися дві богині зі схожими іменами та подібними функціями. Імовірно, що Макоша - покровителька жіночих робіт, прядіння і ткацтва, Мати врожаю, достатку, жіночої життєвої сили. Подага може бути або ім'я, або один з епітетів архаїчного жіночого божества природи або землі: В«подаєВ», подателька благ. p align="justify"> У слов'янському язичницькому пантеоні боги, з'єднані з домовиком, сімейних і родових началами, займали значне місце і були об'єднані в єдиний комплекс, що говорить про особливе повазі і шануванні слов'янами цієї сфери, про розвиток і досконало етичних відносин .
Характерною рисою язичницьких вірувань слов'ян був спосіб поховання померлих (спалювали на вогнищі), верховенство деяких людей - жерців, волхвів під час звернення до богів, ритуалів.
Влада розуміла значущість духовних потреб людей вже тоді. Так князем Володимиром була зроблена спроба створення ієрархії божеств з одним єдиним богом - Перуном на чолі. Але ця спроба виявилася була схвалена ні жерцями, ні населенням. p align="justify"> Вірування зачіпали безліч сфер життя людини і в першу чергу - культурну. Велося будівництво язичницьких храмів. Вони грали роль великого сховища предметів поклоніння. Обряди представляли собою складну суміш танців, співу, змов, заклинань. p align="justify"> З розвитком міждержавних відносин, торгівлі на Русь стали проникати носії інших вірувань - католики, іудей, мусульмани, православні. В«При частих зносинах з Візантією російські слов'яни рано познайомилися з християнською релігією, особливо князі і дружинаВ». p align="justify"> Чи не досягла великого розвитку і не мало внутрішньої фортеці язичницьке світогляд наших предків повинно було легко поступатися стороннім релігійним впливам. Якщо слов'яни легко домішували до своїх забобонів забобони диких фінів і підпадали під вплив фінських шаманів - В«волхвівВ» і В«чарівниківВ», - то тим більше повинна була впливати християнська віра на тих з слов'ян, які могли її впізнати. p align="justify"> Торгові зносини з Грецією полегшували для Русі знайомство з Христовою вірою. Варязькі купці й дружинники, раніше і частіше слов'ян ходили до Царгорода, перш слов'ян стали там звертатися в християнство й приносили на Русь нове вчення, передаючи його слов'янам. p align="justify"> У князювання Ігоря в Києві була вже християнська церква св. Ілії, так як, за словами літописця, у Києві В«мнозі бо беша варязі християнинаВ» [15, C. 47]. У дружині самого князя Ігоря було дуже багато християн. Дружина князя св. Ольга також була християнкою. p align="justify"> Словом, християнська віра стала добре знайома киянам ще при перших варязьких князів. Правда, С...