Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Застосування радіоактивного йоду при лікуванні диференційованого раку щитовидної залози

Реферат Застосування радіоактивного йоду при лікуванні диференційованого раку щитовидної залози





ційної гамма-терапії становить близько 70 Гр. А при введенні 3700-5550 МБк (100-150мКі) 131I може створити поглинену дозу на пухлина в діапазоні 500-2500гр, що в 50 разів вище. p> Ще одним аргументом на користь РЙТ, служить можливість уникнути важких ускладнень (Пошкодження зворотних гортанних нервів, видалення паращитовидних залоз з подальшим стійким гіпопаратиреозом, травматизації стравоходу і трахеї і т.д.) під час завідомо нерадикальних операції при великому поширенні первинної пухлини з залученням в процес навколишніх органів. p> Найважливішим умовою лікування радіойодом є ендогенна стимуляція тиреотропного гормону - ТТГ (його концентрація в сироватці крові повинна становити> 30nU/ml). Найбільш оптимальним терміном початку РЙТ вважається 3-4 тижні після видалення ЩЗ і регіонарних метастазів без призначення супресивної гормонотерапії. При неможливості цього, підвищення рівня ТТГ досягається в результаті скасування Тироксину за 4 тижні, трийодтироніну за 10-12 днів до РЙТ. У цей же час пацієнти повинні дотримуватися безйодовой дієти. p> Багато суперечок викликає активність 131I, необхідна для ефективного руйнування залишку щитовидної залози. Сьогодні відкинута існувала методика дрібно - протяжного введення (185 - 370МБк (5-10мКі) щотижня) невеликих активностей (Козлова А.В., 1960; Іваницька В.І., 1978; Прошин В.В., 1985). Залишається багато прихильників повторного використання стандартних малих (до 1110МБк (30МКІ)) активностей радіойода. У рандомізованому ретроспективне дослідження застосування 1073 (29мКі) і 3700МБк (100мКі) Jochansen K. еt al. (1991) відзначив ефективність виключення функції щитовидної залози 80% і 84% відповідно. Bal C., еt al. (1996) повідомляли про досягнення абляції щодо введеної активності по групах 25-34мКі, 35-64мКі, 65-119мКі і 120-200мКі, відповідно в 63%, 77,8%, 73,7% і 76,7% випадків. Ramanna L. (1985) оцінив рівний результат одноразового введення 3700МБк (100мКі) і дворазового по 1110МБк (30МКІ). Автори аргументують свою позицію значно меншою кількістю побічних реакцій. Почасти це диктується нормами радіаційної безпеки, прийнятими в США і деяких країнах, вирішуючими вводити активність до 1110МБк (30МКІ) в амбулаторних умовах. p> Частина радіологів пропонує використовувати середні 1850-2775МБк (50 - 75мКі) активності 131I: Goslings B.M., et al. (1996); Al-Nahhas A.M. et al. (1999); Дроздовський Б.Я. (2001) і великі активності 3,7 -7,4 ГБК (100 - 200мКі) 131I: Becker D.V., Zanzonico P.B. (1992); Driedger A.A., et al. (1996); Muratet J.P., et al (1998); Arslan N. et al (1999); Kim JH, et al et al (2001); De Klerk J.M.H. et al. (2000); De Keizer B. et al (2001). p> Стандартна активність призначається на підставі оцінці накопичення йоду і поширеності пухлинного процесу - 3700МБк (100мКі) хворим без регіонарних і віддалених метастазів, 5550Мбк (150мКі) у разі передопераційного або інтраопераційного виявлення регіонарних метастазів, 7400МБк (200мКі) при вже виявлених віддалених метастазах. p>...


Назад | сторінка 3 з 20 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Захворювання щитовидної залози
  • Реферат на тему: Захворювання щитовидної залози
  • Реферат на тему: Внутрішньосекреторна функція щитовидної залози
  • Реферат на тему: Цитофізіології С-клітин щитовидної залози
  • Реферат на тему: Вплив щитовидної залози на серцево-судинну систему