ітними соціальними, економічними, культурними зв'язками, спільними традиціями, цілями і цінностями. Люди об'єднані в суспільстві внаслідок глибокої і взаємної потреби один в одному. Суспільний стан характеризується, з точки зору Дюркгейма, солідарністю, певним ступенем згоди, зв'язком, втрата якої веде до розпаду і загибелі суспільства. Тема солідарності - центральна тема всіх робіт Дюркгейма, починаючи від В«Про поділ суспільної праціВ» (1893) і кінчаючи В«Елементарні форми релігійного життяВ» (1912). p> Книга В«Про поділ суспільної праціВ» являє собою публікацію успішно захищеної докторської дисертації автора. Зміст її набагато ширше заголовка і, по суті, становить загальну теорію соціальних систем та їх розвитку. Основна мета роботи: довести, що, всупереч деяким теоріям, поділ суспільної праці забезпечує соціальну солідарність, або, іншими словами, виконує моральну функцію. Але за цим формулюванням ховається інша мета, більш значима для автора: довести, що поділ праці - це той фактор, який створює і відтворює єдність товариств, у яких традиційні вірування втратили колишню силу і привабливість.
Питання про те, як розподіл праці впливає на соціальну солідарність, в роботі В«Про поділ суспільної праціВ» вирішується з позицій еволюційного підходу в поєднанні зі структурно - функціональним. Соціальна еволюція веде від архаїчних суспільств з простими структурами до складніших сучасним, В«промисловимВ» товариствам. Фактично Дюркгейм виділяє два типи товариств - традиційне і сучасне - і відповідно два типи солідарності - В«МеханічнуВ» і В«органічнуВ». Ці поняття адекватно оцінюють тільки подумки сконструйовані типи суспільств. Що ж до того чи іншого реально існуючого суспільства, то воно організовано переважно на базі механічною або органічної солідарності, так що в сучасних суспільствах механічна солідарність може існувати, займаючи підлегле становище (а в екстремальних випадках навіть домінувати, як, наприклад, в тоталітарних суспільствах ХХ ст.).
3. Типи соціальної солідарності
3.1 Механічна солідарність
Механічна солідарність панує в тих суспільствах, де індивіди мало відрізняються один від одного, тобто прихильні однаковим цінностям, однаково діють і відчувають, визнають одне і те ж священним. Згуртованість суспільства, ступінь соціальної диференціації в якому мінімальна, передбачає нівелювання індивідуальних відмінностей: індивідуальна свідомість відтворює колективне, ідеал полягає в тому, щоб бути таким, як усі, бути частиною цілого, представляти собою те ж саме, що й інші. Самое страшне - бути не таким, як усі. Найменше відхилення від норм колективної поведінки карається. Влада групи абсолютна, індивід не володіє самостійною цінністю, його інтересом мають бути інтереси суспільства: нет Я, є тільки Ми.
Механічна солідарність існує на перших етапах еволюції суспільства, до яких Дюркгейм відносить орду, плем'я, що складається з кланів і конфедерацію племе...