сконалено співвітчизником Бекона Дж. Ст. Міллем (1806-1873). Він показав, що в основі беконовской виключає індукції лежать п'ять методів: метод подібності, метод відмінності, з'єднаний метод подібності та відмінності, метод залишків і метод супутніх змін.  
 Метод подібності має наступну структуру: 
   авс   В®   A  
   АВD   В®   A  
   АDЕ   В®   A  
   а   В®   A  ,  
   де символом А позначено явище, причину якого шукають, символами  а, в, с, d, е  ... - обставини, які йому передують (тобто можливі причини). 
  Символічну запис методу подібності слід читати так: В«Якщо два або більше випадків підлягає дослідженню явища мають загальним лише одна обставина, то це обставина (у символічній запису  а ), у якому тільки й узгоджуються всі ці випадки, є причина (або умова) даного явища В». 
  Прикладом знаходження причинних зв'язків може бути опис наступного виводу: В«Щоразу, коли потиличні частки півкуль головного мозку віддалялися, тварини втрачали зоровий рефлекс. З цього випливає, що потиличні частки півкуль головного мозку є необхідною умовою зорового рефлексу В». 
				
				
				
				
			  Схема висновки за методом відмінності така: 
   авс   В®   A  
   НД   В®   `  A  
   а   В®   A  ,  
    де  `  A  - означає відсутність явища  А , а інші позначення ті ж, що і для методу подібності. Читається ця символічна запис так: В«Якщо випадок, у якому досліджуване явище настає, і випадок, в якому воно не настає, подібні у всіх обставинах, крім одного, що зустрічається лише в першому випадку, то ця обставина, у якому тільки й рознятся ці два випадки, є причина, умова або необхідна частина причини явища В». Прикладом знаходження причини за цим методом може бути наступне міркування: В«Чим більше повітря потрапляє в горн, тим спекотніше в ньому розгорається вогонь. Якщо ж доступ повітря в горн зовсім припинити, то вогонь згасне. Значить, повітря є необхідною умовою горіння В». p> Схема з'єднаного методу подібності та відмінності така: 
   ав   В®   A  
   ас   В®   A  
   НД   В®   `  A  
   а   В®   A  
   Читається вона так: В«Якщо два і більше випадки виникнення явища мають загальним одне лише обставина, і два або більше нагоди не виникнення того ж явища мають загальним тільки відсутність того ж самого обставини, то ця обставина, у якому тільки й різняться обидва ряди випадків, є або умова, або причина, або необхідна частина причини досліджуваного явища. В»Прикладом застосування цього методу може бути наступний шкільний досвід з монетою і пером. Коли обидва предмети кинуть одночасно під дзвоном повітряного насоса, з якого повітря ...