ених організацією, на які у звітному періоді не отримані документи, що підтверджують права організації враховуються на рахунку 58 відокремлено.
Аналітичний облік фінансових вкладень ведуть за видами вкладень та об'єктам, у які здійснені ці вкладення, з обов'язковим отриманням даних про фінансові вкладеннях на території країни і за кордоном. Також аналітичний облік повинен забезпечити можливість отримання даних про довгострокових і короткострокових вкладеннях.
При використанні журнально - ордерної форми обліку записи по кредиту рахунку 58 можуть проводиться в журналі - ордері № 8 і відомості № 7. У цих регістрах можна відображати відповідні дані аналітичного обліку. Дебетові обороти по рахунку 58 відображають в журналах ордерах № 2, № 2/1, № 8.
При використанні комп'ютерних систем за операціями на рахунку 58 формуються відповідні машинограми - облікові регістри.
У бухгалтерському обліку підприємств і організацій з 1 липня 1997 повинна застосовуватися Книга обліку цінних паперів, в якій повинні бути описані всі цінні папери, що зберігаються в організації. Книга обліку цінних паперів повинна мати такі обов'язкові реквізити: найменування емітента; номінальна ціна цінного паперу; покупна вартість; номер, серія та ін; загальна кількість; дата покупки; дата продажу. Книга обліку цінних паперів повинна бути зброшуровані, скріплена печаткою організації та підписами керівника та головного бухгалтера, сторінки пронумеровані.
Виправлення в Книгу обліку цінних паперів можуть вноситися лише з дозволу керівника і головного бухгалтера із зазначенням дати внесення виправлень.
У разі ведення Книги обліку цінних паперів за допомогою засобів обчислювальної техніки результатная інформація може формуватися у вигляді вихідного документа на машинозчитуваних носіях. Роздруківка інформації з машинозчитуваних носіїв здійснюється за міру необхідності або вимозі органів, які здійснюють контроль у відповідно до законодавства Російської Федерації, суду і прокуратури, але не рідше 1 разу на рік.
Відповідальність за організацію зберігання Книги обліку цінних паперів несе керівник організації.
При зберіганні бланків (сертифікатів) цінних паперів у депозитарії вони продовжують значитися в бухгалтерському обліку в організації-власника з вказівкою в аналітичному обліку реквізитів депозитарію, якому вони передані на зберігання. Нарахування витрат з оплати послуг депозитаріїв відображається за дебетом рахунка 26 В«Загальногосподарські витрати В»(як інші операційні витрати) і кредиту рахунків обліку розрахунків, а при перерахуванні депозитарію зазначених сум - за дебетом рахунків обліку розрахунків і кредиту рахунків обліку грошових коштів.
2 Оцінка цінних паперів
При оцінці цінних паперів враховують такі показники.
Номінальна вартість - сума, позначена на бланку цінного паперу. Сумарна вартість всіх акцій за номінальною вартістю відображає величину статутного капіталу організації.
Емісійна вартість - ціна продажу цінного паперу при її первинному розміщенні, яка може не збігатися з номінальною вартістю. Різниця між зазначеними видами оцінки цінних паперів, помножена на їх кількість, становить емісійний дохід організації.
Курсова (ринкова) вартість - ціна, яка визначається як результат котирування цінних паперів на вторинному ринку. Вона відображає рівновагу між сукупним попитом і пропозицією в певному інтервалі часу.
Ліквідаційна вартість акцій та облігацій - вартість реалізованого майна ліквідованої організації у фактичних цінах, виплачувана на одну акцію або облігацію.
Викупна вартість - сума, що виплачується акціонерним товариством за придбання власних акцій або при достроковому погашенні облігацій (вартість так званих відзивних акцій і облігацій).
Балансова вартість акцій, яка визначається за даними балансу розподілом власних джерел майна на кількість випущених акцій.
Облікова вартість - сума, за якою цінні папери відображають у балансі організації в даний момент часу.
Відповідно до Положенням по введенню бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності фінансові вкладення приймаються до обліку в сумі фактичних витрат для інвестора. По державних цінних паперів дозволяється різницю між сумою фактичних витрат на придбання і номінальною вартістю протягом терміну їх обігу рівномірно (щомісяця) відносити на фінансові результати в організації або на зменшення фінансування (фондів) у бюджетної організації.
Первісною вартістю фінансових вкладень, придбаних за плату, визнається сума фактичних витрат організації на їх придбання, за винятком податку на додану вартість та інших відшкодовуються податків (Крім випадків, передбачених законодавст...