плинність. Дане технологічне властивість має велику комерційну цінність, оскільки дозволяє з використанням різних методів (пресування, екструзії та ін) отримувати з ПГА різноманітні вироби та матеріали. Слід зазначити, що при переробці та пресуванні широко використовуються в даний час багатьох синтетичних пластиків необхідні різні добавки (стабілізатори, наповнювачі, барвники та ін.) Цього не потрібно при переробці полігідроксіалканоатов, які добре формуются з розчинів і розплавів. Гомогенний полігідроксібутірат за механічними властивостями подібний з поліпропіленом і полістеріна, проте володіє кращими газобарьернимі властивостями (наприклад, по відношенню до кисню) і більшою стійкістю до ультрафіолету, характеризується також хорошою водостійкістю і теплотривкістю, при цьому проникність водяної пари через нього втричі нижча порівняно з поліпропіленом [1].
Температура плавлення ПГА = 180 ? Г‘, ðà çëîæåГГЁГї - ñâûøå 200 ? Г‘, êðèñòà ëëè Г· Гîñòü 50-80%, ìîëåêóëÿðГГ Гї ìà ññà 100-800 кДа. Переваги розробки ПГА полягає в тому, що вони нетоксичні і біосумісні; руйнуються в біологічних середовищах до кінцевих продуктів (СО 2 і Н 2 О); володіють антиоксидантними властивостями і п'єзоелектричним ефектом; термопластичні, переробляються в вироби (плівки, порожнисті форми, нитки) з порошків, розчинів і розплавів; не вимагають технологічних добавок; підлягають стерилізації загальноприйнятими методами; для синтезу використовують доступні і дешеві вітчизняні реагенти.
Основне обмеження для комерційної експлуатації бактеріального ПГА - висока промислова вартість щодо цього для одержання нафтових товарних пластмас, типу поліетилену. Саме в цій перспективі синтез ПГА в генетично проектованих підприємствах був помічений як перспективний підхід для виробництва розкладають мікроорганізмами полімерів на великому масштабі і за низьку ціну [15]. p align="justify"> Серед охарактеризованих до теперішнього часу полігідроксіалканоатов виділено кілька груп полімерів. Основні структури ПГА можна ілюструвати наступною схемою, показаної на рис.1:
В
n = 1 R = водень полі (3-гідроксіпропіонат)
R = метил полі (3-гідроксибутират)
R = етил полі (3-гідроксівалерат)
R = пропив полі (3-гідроксігексаноат)
R = пентил полі (3-гідроксіоктаноат)
R = ноніл полі (3-гідроксідодеканоат)
n = 2 R = водень полі (4-гідроксибутират)
n = 3 R = водень полі (5-гідроксівалерат)
Рис.1. Основні типи с...