сокотехнологічного сектора практично відсутня система збуту наукоємної продукції.  Немає досвіду торгівлі на світових ринках, тому російські підприємства не в змозі успішно боротися за ринки з закордонними конкурентами.  
 Таким чином, створення федеральної інноваційної системи передбачає послідовне вирішення цілого комплексу фундаментальних завдань: 
  1. Вихід на фондовий ринок - найважливіший фінансовий важіль для того, щоб реалізувати більші проекти.  Молодий підприємець, який досяг результату на локальному ринку, повинен мати можливість розширювати свій бізнес на інших, більш об'ємних ринках.  У США, якщо виникає така необхідність, можна прийти на фондовий ринок, продати інноваційну ідею або технологію, отримати за це гроші і далі керувати своїм проектом. 
  2. Формування "зони особливих інтересів" для збуту наукоємної, високотехнологічної вітчизняної продукції в країнах СНД, Центральної та Східної Європи, Близького і Середнього Сходу, в Індії, Китаї та країнах Тихоокеанського регіону. p> 3. Часткова інтеграція російської економіки в західну.  Наприклад, підключення до міжнародних науково-технічних програмах. 
				
				
				
				
			  4. Інноваційна трансформація найбільш життєздатних і ефективних підприємств, а також високотехнологічних цивільних виробництв, що мають довгострокову перспективу на ринках, орієнтованих на розробку, виробництво і продаж передової військової та високотехнологічної цивільної продукції. 
  5. Держпідтримка 7-10 передових галузей (інформаційні технології, біотехнології, космос, авіація, енергомашинобудування і пр.), здатних стати локомотивами розвитку економіки. 
  6. У ряді галузей, наприклад, в авіакосмічній, допустити інтеграцію провідних компаній у виробничі, науково-технічні та збутові мережі європейського та світового рівня по деяких видах продукції.  Таким чином Росія включиться в процес формування глобальних технологічних альянсів. p> 7. Законсервувати незатребувані сьогодні розробки. p> 8. Венчурне інвестування.  На Заході підприємства найчастіше воліють купувати розробку, а не виробляти її власними силами. 
  Спираючись на вищесказане, можна констатувати, що у нас низький попит з боку реального сектора економіки на перспективні - з точки зору їх комерційного застосування - результати науково-технічної діяльності.  Ми поки не знайшли дієві правові та економічні механізми реалізації наявних досягнень у сфері науки, технологій і техніки.  У нас слабко розвинене мале інноваційне підприємництво, що вкрай негативно позначається на залученості в цей процес учених, інженерів, техніків і робітників, які в кінцевому рахунку визначають рівень інноваційного розвитку держави. 
  Ці проблеми існували й існують у технологічно розвинених країнах.  Але потрібно мати на увазі, що вони вирішувалися на Заході шляхом проб і помилок у ході багатовікового становлення ринкових відносин і закріплювалися відповідними нормами права.  В даний час ми відстаємо в законодавчій області від провідних країн на...