ти працювати. Крім того, пункт закону про соціальне страхування 1935 р., згідно з яким до 1996 р. виявлялася грошова допомога В«нужденним сім'ям з дітьми на утриманніВ», був замінений на положення про В«тимчасової допомоги нужденним сім'ямВ». Також було розширено повноваження штатів з використання федеральних коштів на цілі вспомоществованія. З 1997 р. штатам було надано особливе право контролю над розподілом коштів з федерального бюджету, умовами і формами надання допомог. Відповідно до закону, для того щоб отримати свою частку федеральних коштів, штати повинні відповідно виділити зі своїх бюджетів до 75% обсягу коштів, витрачених ними на програми допомоги сім'ям з дітьми на утриманні, термінової допомоги, а також допомоги у працевлаштуванні і професійній підготовці.
За підрахунками американських фахівців, закон В«про особисту відповідальність і можливості працевлаштуванняВ» дозволить державі заощадити в найближчому майбутньому приблизно 55 млрд. дол Значну частину з цих коштів адміністрація демократів планувала витратити на створення нових робочих місць, програми навчання та перекваліфікації, податкові знижки тим, хто переходить з допомоги на зарплату, що й було зроблено під час другого терміну перебування при владі Клінтона.
У щорічних посланнях Конгресу президент закликав всіх працездатних американців до відповідальності за матеріальне самозабезпечення, а влада штатів перетворити В«чеки на отримання допомоги по соціальному забезпеченнюВ» у заробітну плату трудящим в приватному секторі. Також Клінтон не раз звертав увагу керівників компаній на те, щоб вони активізували свою діяльність по створенню нових робочих місць, а одержувачі допомог за програмами допомоги перейшли на трудові джерела доходів. Після рекордно тривалого періоду (1993-1996 рр..) Скорочення кількості одержувачів соціальної допомоги у 1997 р. президент закликав домогтися до 2000 р. зниження їх кількості ще на 2 млн. чол. Ця задача була виконана в 1999 р.
Таким чином, протягом 1990-х рр.., під час адміністрації Клінтона, намітилися основні напрями реформування системи вспомоществованія в Сполучених Штатах, яке полягало в наступному:
більш чітке розділення функцій програм вспомоществованія непрацездатним і престарілим громадянам, а також програм підвищення конкурентоспроможності та працевлаштування здатних працювати;
відділення функцій з фінансування соціальних програм від їх реалізації;
розширення повноважень штатів і стимулювання участі приватного сектора в програмах працевлаштування реципієнтів програм вспомоществованія.
В цілому, соціальна політика адміністрації Клінтона була спрямована на проведення комплексної реструктуризації економіко-правових основ державного соціального забезпечення. Саме в 1990-і рр.. відбувся від...