Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Національно-культурна автономія в Росії

Реферат Національно-культурна автономія в Росії





культурну автономію окремих націй з їх збереженням у складі єдиної держави, що передає національним областям право вирішувати питання культури, мови, освіти, звичаїв окремих народів, не ставлячи при цьому питання про їх незалежність .

Практично ідеї національно-культурної автономії стали боязко і частково здійснюватися після Першої світової війни (Австрія, Чехословаччина), але особливого поширення вони отримали після Другої світової війни в Австрії, Угорщині, Румунії, Швеції, Норвегії та інших країнах, де створювалися ради, громадські об'єднання і навіть етнопарламенти не тільки неуважно, а й компактно проживають етносів, а також територіально переміщаються етносів (наприклад, саами у Норвегії).

Вельми насторожене ставлення до національно-культурної автономії виявляв партійний реформатор М.С. Горбачов. p align="justify"> У прийнятому Пленумом ЦК КПРС 20 вересня 1989 документі В«Національна політика партії в сучасних умовахВ» далі реабілітації В«націонал-ухильниківВ» справа не пішла [14].

Сьогодні проект екстериторіального В«права народівВ» намагаються просувати окремі ідеологи-неоєвразійці, але в цілому поняття національно-культурної автономії, як воно прописано в сучасному російському законодавстві та законодавстві інших пострадянських держав, не має нічого спільного з декларативним В«правом народівВ» як ius gentius. Більшою мірою воно стосується прав громадських організацій на культурно-просвітницьку діяльність в тому чи іншому форматі. p align="justify"> Зламати громадську думку щодо інституту національно-культурної автономії в багатонаціональній Росії вдалося лише до середини 90-х років. Поступово почалося складатися розуміння, що національно-культурна автономія спрямована на захист, збереження та розвиток культури народів і є однією з форм їх самовизначення. p align="justify"> Національно-культурна автономія являє собою громадське об'єднання громадян, які відносять себе до певних етнічних спільнот. Подібні об'єднання, що діють на основі добровільної самоорганізації, покликані брати участь і вирішенні питань, пов'язаних з розвитком мови, освіти і культури відповідних етносів. p> Уявлення про національно-культурної автономії в нашій країні грунтується насамперед на тому, що чинна Конституція Російської Федерації виходить, як сказано в її вступній частині, із загальновизнаних принципів рівноправності і самовизначення народів, утвердження прав і свобод людини, а також збереження історично сформованого державного єдності.

Основи права на національно-культурну автономію викладені і в багатьох статтях Конституції . Так, наприклад, у ст. 19 гарантується рівність прав і свобод людини і громадянина незалежно, зокрема, від раси, національності, мови, походження, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, належності до об'єднань, а також інших обставин. У цій ж...


Назад | сторінка 3 з 24 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Національно-культурна детермінація ціннісного світу Особливості
  • Реферат на тему: Національно-культурна специфіка пареміологіческіх одиниць в англійській і а ...
  • Реферат на тему: Національно-культурна своєрідність фразеологічних одиниць у англійською, бі ...
  • Реферат на тему: Національно-регіональний компонент у викладанні російської мови як іноземно ...
  • Реферат на тему: Суспільно-політичний лад і право України в Период національно-візвольної Ві ...