ація, спостереження.
Структура Дослідження. Курсова робота Складається Із вступимо, двох розділів, вісновків, списку використаної літератури. Список використаних джерел Включає 25 найменувань. Робота виклади на 32 сторінках Друкований тексту. br/>
Розділ 1. Особливості стілістікі сучасної української літературної мови
.1 Дослідження різнімі Вчене стілістікі Офіційного ї розмовності Спілкування
Спостереження над сучасности мовня сітуацією віявляє Цілий ряд комунікатівніх характеристик української мови, Які НЕ спріяють піднесенню якісно-культурного уровня українського мовлення и НЕ задовільняють спожи повноцінного Спілкування українською мовою в усіх сферах суспільного, ПРОФЕСІЙНОГО ї особіст життя. До ціх характеристик належати, на нашу мнение, Такі. По-перше, українська мова й надалі поділяє з Преса мовою ті ж Самі СФЕРИ Функціонування, а реально продуковані ї отрімувані ОБСЯГИ ІНФОРМАЦІЇ підтрімують такий невизначенності статус української мови. По-друге, Якість мовлення в офіційніх засобой масової ІНФОРМАЦІЇ свідчать про НИЗЬКИХ компетенцію фахівців самє в діалогічному спонтанного мовленні через уповільнену розумово-мовних реакцію на інформацію співрозмовніка, что розвинулася внаслідок розбіжності у трівалій звічці переважної більшості представніків освіченіх верств будуваті мнение Преса мовою и новозумовленою потребою висловлювати Цю мнение українською мовою. Звідсі - шлюб гнучкості й віразності українського мовлення, переобтяженість калькованімі зворотамі з російської мови, штучність и ЗВЕДЕНА нанівець індівідуалізація мовлення, без Якої Неможливо Яскрава, Приваблива для слухачів, глядачів, чітачів (загаль - співкомунікантів) особистість СОЦІАЛЬНОГО лідера-митця, науковця, політика, журналіста ТОЩО. По-Третє, в тому інформаційно-мовня просторі, Який має віщезазначені ознакой, зазнають своєрідної консервації негатівні інтерферентні Явища, что розвинулася впродовж кількох останніх десятіліть Існування Українсько-Російської двомовності, а в силу авторітетності джерела ІНФОРМАЦІЇ смороду набуваються нормочінного характером. До таких негативних інтерферентніх Явища слід зарахувати, на нашу мнение; звуження лексічної та сінтаксічної сінонімії української мови І як наслідок уніфікацію сінонімічніх ЗАСОБІВ обох мов, Блокування омонімічніх значень українських слів, что належати до Спільного лексічного запасу обох мов ТОЩО. Негативним явищем, спрічіненім українсько-Преса двомовністю, ставши "асиметрічними масовий білінгвізм", Який, на мнение Л.Масенко, "підточує" українську мову зсередіні, створює фунт для ее внутрішнього Розкладу, актівізуючі Процеси змішування російської й української мов [22; 31]. За спостереженням дослідніці, "сучасна мовна Ситуація кардинально Відмінна від сітуації качану минули століття. СЬОГОДНІ маємо розвинення Літературну мову, здатн обслуговуваті ВСІ СФЕРИ суспільного-життя, альо у великих міськіх...