го значення.
Третій етап
(50-і рр.. XX в. - до теперішнього часу) - перетворення екології в комплексну науку, що включає в себе науки про охорону природного і навколишнього середовища людини. З суворої біологічної науки екологія перетворюється на В«значний цикл знання, увібравши в себе розділи географії, геології, хімії, фізики, соціології, теорії культури, економіки ...В»
Сучасний період розвитку екології в світі пов'язаний з іменами багатьох вчених. Серед вітчизняних вчених слід назвати І. П. Герасимова, А, М. Гілярова, В. Г. Горшкова, Ю. А. Ізраеля, Ю. Н. Куражсковского, К. С. Лосєва, Н. М. Моїсеєва, Я. П . Наумова, Н. Ф. Реймерс, В. В. Розанова, Ю. М. Свірікева, В. Є. Соколова, В. Д. Федорова, С. С. Шварца, А. В. Яб-Гокова, А. Л . Яншина і ін
Перші природоохоронні акти на Русі відомі з IX-<І ст. (Наприклад, звід законів Ярослава Мудрого "Руська Правда", в яких були встановлені правила охорони мисливських і Бортничах угідь). 8 XIV-XVII ст. на південних кордонах Російської держави існували В«засічні лісуВ», своєрідні охоронювані території, на яких були заборонені господарські рубки. Історія зберегла більше 60 природоохоронних указів Петра I. При ньому ж почалося вивчення найбагатших природних ресурсів Росії. У 1805 р. в Москві було засновано товариство випробувачів природи. У кінці XIX - початку XX в. виник рух за охорону рідкісних об'єктів природи. Працями видатних вчених В. В. Докучаєва, К. М. Бера, Г. А. Кожевнікова,
І. П. Бородіна, Д. Н. Анучина, СВ. Завадського та інших були закладені наукові основи охорони природи. p align="justify"> Початок природоохоронної діяльності Радянської держави збіглося з низкою перших декретів, починаючи з В«Декрету про землюВ» від 26 жовтня 1917 р., який заклав основи природокористування в країні.
Саме в цей період зароджується і отримує законодавче вираження основний вид природоохоронної діяльності - охорона природи.
У період 30-40-х рр.., у зв'язку з експлуатацією природних багатств, викликаної головним чином зростанням масштабів індустріалізації в СРСР, охорона природи стала розглядатися як В«єдина система заходів, спрямована на захист, розвиток, якісне збагачення та раціональне використання природних фондів країни В»(з резолюції Першого Всеросійського з'їзду з охорони природи, 1929 р.).
Таким чином, в Росії з'явився новий вид природоохоронної діяльності - раціональне використання природних ресурсів.
У 50-ті р. подальший розвиток продуктивних сил в країні, посилення негативного впливу людини на природу зумовили необхідність створення ще однієї форми, регулюючої взаємодія суспільства і природи, - охорони середовища проживання людини. У цей період приймаються республіканські закони про охорону природи, які проголошують комплексний підхід до...