stify"> Ресурсна теорія покликана виявити зв'язки і пояснити фактори конкурентних переваг, їх динаміку в категоріях ресурсів фірми. Висунута в роботі К. Вернерфельта теорія була розвинена Р. Румельтом та іншими дослідниками. Окремі аспекти ресурсного обміну безпосередньо вивчають такі галузі знання, як загальний менеджмент і його розділи, маркетинг, логістика, правознавство, психологія та інші.
Ресурси організації різноманітні, тому виникає необхідність їх класифікації. В економіці організацій розрізняють такі види ресурсів: трудові, фінансові, природні, матеріальні та інтелектуально-інформаційні ресурси.
Трудові ресурси - частина населення країни, яка з фізичного розвитку, придбаному освіти, професійно-кваліфікаційним рівнем здатна займатися суспільно корисною діяльністю.
Трудові ресурси представляють собою категорію, що займає проміжне положення між економічними категоріями «населення» і «сукупна робоча сила». У кількісному відношенні до складу трудових ресурсів входить все працездатне населення, зайняте незалежно від віку в сферах суспільного господарства та індивідуальної трудової діяльності. До їх складу включаються також особи працездатного віку, потенційно здатні до участі у праці, але зайняті в домашньому та особистому селянському господарстві, на навчанні з відривом від виробництва, на військовій службі. У структурі трудових ресурсів з позиції їх участі в суспільному виробництві виділяють дві частини: активну (функціонуючу) і пасивну (потенційну).
Величина трудових ресурсів залежить від офіційно встановлених вікових меж - верхнього і нижнього рівнів працездатного віку, частки працездатних серед населення працездатного віку, чисельності беруть участь у громадській праці з осіб за межами працездатного віку. Вікові межі встановлюються в кожній країні чинним законодавством.
У сучасних умовах основними джерелами поповнення трудових ресурсів є: молодь, що вступає в працездатний вік; військовослужбовці, що вивільняються з збройних сил у зв'язку з скороченням чисельності армії; вимушені переселенці з країн Балтії, Закавказзя, Середньої Азії. Кількісні зміни чисельності трудових ресурсів характеризуються такими показниками, як абсолютний приріст, темпи росту і темпи приросту. Абсолютний приріст визначається на початок і кінець аналізованого періоду. Зазвичай це рік або більш тривалий відрізок часу.
Темп зростання обчислюється як відношення абсолютної чисельності трудових ресурсів в кінці даного періоду до їх величиною на початку періоду.
Кількісна оцінка тенденцій стану і використання трудових ресурсів дозволяє враховувати і визначати напрями підвищення їх ефективності їх використання.
Трудові ресурси мають певні кількісні, якісні і структурні характеристики, які вимірюються абсолютними і відносними показниками, а саме: середньооблікова і середньорічна чисельність працівників; коефіцієнт плинності кадрів; частка працівників, які мають вищу і середню спеціальну освіту, в загальній їх чисельності; середній стаж роботи за окремими категоріями працівників; частка працівників окремих категорій у загальній їх чисельності [4, с. 33].
Середньооблікова чисельність працівників за рік визначається шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці і розподілу отриманої суми ...