ючи прибуток від реалізації.
Однак це не означає, що оборотні кошти послідовно переходять з однієї стадії кругообігу в іншу. Навпаки, вони одночасно перебувають у всіх трьох стадіях кругообігу. Щось у кожен момент часу купується, виробляється, продається і знову купується. Саме це і забезпечує безперервність і безперебійність виробництва і реалізації продукції.
При цьому слід мати на увазі, що на кожній стадії час перебування оборотних коштів неоднаково. Воно залежить від споживчих і технологічних властивостей продукції, особливостей її виробництва і реалізації. Це можна проілюструвати на прикладі підприємств харчової промисловості. Наприклад, сезонність, характерна для цукрової, масложирової, крахмалопаточной та інших галузей, викликає затримку коштів на перший (грошовій) стадії кругообігу. Тривалість виробничого циклу і відносно великий обсяг незавершеного виробництва в таких галузях, як виноробна, пивоварна, коньячне виробництво затримує кошти на другій стадії кругообігу - виробничої. Нерівномірність реалізації продукції в такій галузі, як плодоовочева, позначається на відволікання коштів в третій стадії кругообігу - товарної.
Таким чином, з викладеного випливає, що загальна тривалість кругообігу оборотних коштів є функція часу перебування цих коштів на кожній стадії кругообігу. На практиці це означає, що збільшення тривалості кругообігу оборотних коштів призводить не тільки до відволікання власних коштів, а й до необхідності залучення додаткових коштів з тим, щоб не порушувати безперервність виробництва.
В умовах ринкових відносин це призводить до зниження конкурентоспроможності підприємства в цілому, погіршення його економіки. Тому в умовах ринкової системи господарювання раціональне забезпечення підприємства оборотними коштами у розвитку його економіки має надзвичайно важливе значення і обумовлює необхідність відповідної організації та господарювання з цими засобами [7].
2. ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
.1 Аналіз джерел формування оборотного капіталу
Джерела формування оборотних коштів і їх розмір справляють істотний вплив на рівень ефективності використання оборотних коштів. Надлишок оборотних коштів означає, що частина капіталу підприємства не діє і не приносить доходу. Разом з тим недолік обігового капіталу гальмуватиме хід виробничого процесу, уповільнюючи швидкість господарського обороту коштів підприємства.
Питання про джерела формування оборотних коштів важливий ще з однієї позиції. Кон'юнктура ринку постійно змінюється, тому потреби підприємства в оборотних коштах нестабільні. Покрити ці потреби тільки за рахунок власних джерел стає практично неможливо. Тому основним завданням управління процесом формування оборотних коштів є забезпечення ефективності залучення позикових коштів.
Формування оборотних коштів відбувається у момент створення організації, коли формується її статутний капітал. Джерелом формування в цьому випадку служать інвестиційні кошти засновників організації. Надалі мінімальна потреба організації в оборотних коштах покривається за рахунок власних джерел: прибутку, статутного капіталу, додаткового капіталу, резервного капіталу, фонду накопичення та цільового фінансування. Однак у силу цілого...