Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Оцінка якості та перспективи розвитку електронних систем на прикладі ВАТ на прикладі ВАТ &Газпромбанк&

Реферат Оцінка якості та перспективи розвитку електронних систем на прикладі ВАТ на прикладі ВАТ &Газпромбанк&





няно простий, дешевої і легкодоступною процедурою. Однак якщо карта використовується для розрахунку, то з метою захищеності від підробки застосовують більш досконалу і складну технологію виготовлення карт із пластику.

Карти з металу відносно добре захищені, але перевага пластику полягає в тому, що він легко піддається термічній обробці і тиску (ембосування), що досить важливо для персоналізації карти перед видачею її клієнтові.

Способами запису інформації на карту є:

- графічна запис

- механічне видавлювання;

- штрихкодування;

- кодування на магнітній смузі;

- чип (мікросхема);

- лазерний запис (оптичні картки).

Найбільш ранній і простою формою запису інформації на карту було і залишається графічне зображення. Спочатку карті завдавалися тільки ім'я власника і інформація про її емітенті. Пізніше на банківських картах став передбачатися й зразок підпису, а ім'я власника стало ембосованого.

Запис інформації на карту за допомогою штрихкодування застосовувалася до винаходу магнітної смуги і широкого поширення не отримала.

Карти зі штрихкодами в основному популярні в спеціальних програмах, що не вимагають проведення розрахунків. Це пов'язано з відносно низькою вартістю таких карт і зчитує обладнання. Одним з достоїнств цих карт є їх покриття непрозорим для неозброєного ока шаром, що дає можливість зчитувати з них інформацію тільки в інфрачервоному світлі.

Винайдені в кінці 60-х років автоматичні апарати видачі готівки (банкомати) сприяли появі карт з наклеєною на зворотному боці смужкою з магнітної плівки - карт з кодуванням на магнітній смузі. На такій смузі в закодованому вигляді записуються номер картки, термін її дії і персональний ідентифікаційний номер (ПІН) тримача. ПІН (Personal Identification Number) - секретний код, відомий лише держателю платіжної картки і необхідний для здійснення операцій з використанням платіжних карт. У деяких платіжних системах на магнітній смузі може записуватися також і інша інформація. Магнітний запис є одним з найпоширеніших способів нанесення інформації на пластикові картки. Однак на сьогоднішній день магнітна смуга вже не забезпечує необхідного рівня захисту інформації від шахрайства, підробок і зловживань.

Більш надійним способом зберігання і запису інформації є чіп (кристал з інтегральною схемою). Картки з чіпом дуже часто називають смарт-картами або інтелектуальними картами. В останні роки збиток від шахрайства з магнітними картками в міжнародних платіжних системах стає все відчутнішою, тому прийнято рішення про поступовий перехід на чіпові карти.

Карти з чіпом поділяються на два види: карти з пам'яттю і мікропроцесорні карти. Карти з пам'яттю бувають одноразові і багаторазові, тобто дозволяють багаторазову перезапис. Об'єм пам'яті і ступінь захисту записаної інформації у них значно вище, ніж у карт із магнітною смугою.

У 1981 році була винайдена оптична (або лазерна) карта. Запис і зчитування інформації з такої карти виробляється спеціальною апаратурою з використанням лазера. Основна перевага таких карт - можливість збереження великих обсягів інформації.

За своїм призначенням карти поділяються на:

- ідентифікаційні;

- інформаційні;

- платіжні (для здійснення розрахунково-касових операцій).

Зазначене поділ не є взаємовиключним, призначення карти може бути поєднане, тоді вона є багатофункціональною. Наприклад, фірма може видавати кожному своєму співробітникові карту, яка може служити:

- перепусткою, що дозволяє прохід на територію;

- інформаційною базою (у ній закодовані дані власника і утримувача);

- розрахунковим засобом (наприклад, у магазині або їдальні фірми та інше).

Системи з використанням багатофункціональних карток досить широко використовуються в Росії і за кордоном. Тенденція об'єднання багатьох функцій в одній пластиковій картці є досить перспективною, оскільки така багатофункціональна карта зручна і для емітента, і для її власника.

Залежно від емітента карти можуть бути:

- банківськими, що випускаються банками або іншими фінансовими організаціями;

- приватними, що випускаються комерційними компаніями для розрахунків у торговельній і сервісній мережі даної компанії.

За типом власника картки вони поділяються на корпоративні й особисті. Корпоративна карта - банківська карта, яка дозволяє її власникові проводити операц...


Назад | сторінка 3 з 15 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Організація розрахунків з використанням банківських платіжних карт
  • Реферат на тему: Банки та банківська система. Інтернет-банкінг. Пластикові карти
  • Реферат на тему: Пластикові карти
  • Реферат на тему: Розробка стратегічної карти (на прикладі комерційної організації)
  • Реферат на тему: Призначення технологічної карти у будівельному виробництві