4 р. повідомляється про смерть В«царя нашогоВ» Ярослава Мудрого. Запис про мир на Желяні під Києвом представляет нам его учасников - великого кіївського князя Святополка Ізяславіча, Володимира Мономаха, князя переяславського, и Олега Святославича, князя Чернігово-Сіверської земли. Окремий великий напис сообщает про продажів Боянової земли и Внесення Десятинного до Софії. Можливо, что ця купчу має якесь відношення до легендарного Бояна, про Якого згадує В«Слово о полку ІгоревімВ». Покаятися напис на стіні Михайлівського собору Видубицький монастир - В«господи, допоможи рабу своєму Стефану, грішить паче всіх і ділом, і думкою В», очевидно, пов'язаний з ігуменом Печерського и Кловський монастирів, пізніше єпіскопом Володимира-Волинського Стефаном.
аналіз церковних графіті показує, что їх авторами були ПРЕДСТАВНИК усіх СОЦІАЛЬНИХ верств населення - ченці, попи, купці, княжі люди, прочани, Професійні пісці. Разом Із берестяних грамот и написа на ужиткових речах Настінні написи засвідчують й достатньо Значне Поширення грамотності на Русі.
2 Освіта в Кіївській Русі
Піклування про освіту з першої години Введення християнства взяли на себе держава и костьол. За князювання Володимира Святославича в Киеве Вже існує державна школа, в якій вчились або, як пише літопис, В«осягали вчення книжковеВ» діти В«навмисною чадиВ» - найближче оточення князя. В«Вчення книжковеВ» - не просто грамотність, а навчання тодішнім наук. Як вважаєтся Б.Д. Греков, дітей В«навмисною чадиВ», тоб старших дружінніків, князівської адміністрації, бояр брали в школі не для того, щоб Із них сделать паламарів и священіків, а для того, щоб виростити Із них освіченіх людей и державних діячів, здатн підтрімуваті Спілкування з Візантією и іншімі країнамі1.
Школа для підготовкі освіченого духовенства булу Відкрита Ярославом Володимирович у Новгороді. В«Повість минулих літВ» сообщает, что Ярослав В«Прийди до Новугороду, собра від старост і попов дітей 300 учити книгам В». У 1086 р., Згідно з повідомленням Літопису В.М. Татіщева, донька Всеволода Ярославича Янка заснувала при Андріївському Монастирі школу для дівчат. В«Зібравши ж молодих дівиць неколіко, навчала писань, такаж ремеслам, співу, швенію і іньщ корисним знанням В». У 1968 р. на Схили Старокіївської гори удалось віявіті невелика шиферні прясло з чіткім и грамотну написа В«Янька в'дала пряслень Жірц', В». Ймовірно, что перед нами автограф Янки Всеволодівні, Данії одній Із своих учениці.
Крім державних и церковних шкіл існувало и ПРИВАТНЕ навчання. Так, Феодосій Печерський здобувши освіту в Невелички городе Курська, де ВІН учив в В«Єдиного вчителяВ» І, за словами Літописця Нестора, й достатньо Швидко осягнув УСІ В«ГраматикуВ». p> Про Існування школи грамоти в Софійському соборі Киева свідчать чісленні графіті, нанесені в різніх Частинами Будівлі ее учнямі. Один Із них увічнів свое имя: В«Піщан' пісал' в дяки ходив ученіком'В». НОВГОРОДСЬКА хлопчик Онфім позбавивши для нащадків свои школярські вправо на бересті.
Для продовження и поглиблення освіти служили бібліотеки, что створюваліся при монастирях и церквах. Великими любителями книг виступали такоже Давньоруські Князі. Ярослав Мудрий заснував бібліотеку Софії Киевськой; его сін Святослав наповнів книгами кліті своих палат; князь Миколай Святоша витрат на книги всю свою скарбницю и подарували їх Печерському монастирю. Великим книжником літопісі назівають Волинського князя XIII ст. Володимира Васильковича. Власні Книжкові Зібрання були такоже у Деяк освіченіх ченців. Багатая книг МАВ один Із учнів Феодосія Печерського Григорій. Помітівші, что его книги начали красти, ВІН, щоб НЕ вводіті злодіїв у Спокуса, подарували Частину свого Зібрання В«володареві градуВ», іншу продавши. Згідно ВІН почав збіраті нову бібліотеку.
На Русі Було багатая бібліотек, альо перша и найбільш значний знаходится у Софії Кіївській. Заснування ее в 1037 р. стало Видатний подією в культурному жітті Київської Русі, и НЕ випадкове вона так детально описана літопісом. Складаючі похвалу Ярославу Мудрому за будівельну діяльність, поширення християнської віри, літопис особливо підкреслює его любов до книг. ВІН НЕ Тільки сам читав часто В«в ночі і в дніВ», а й В«собра пісц' многьі і перекладаша від Грек' на слов'нское лист. І спісаша книги многи ... поклади в святій Соф'і церкви, юже созда сам' В». Літописець, вважаючі Ярослава гідних продовжувачем справи свого батька, відзначає, что В«Володімер землю погляду і пом'як, рекше хрещенням просв'тівь. Сей же нас'я книжкові словеси серця в'рних людий, а мн пожінаем' ученье приемлюще книжкове В».
За студійськім Монастирське статтями, бібліотека перебувала у віданні СПЕЦІАЛЬНОГО брата-бібліотекаря. Братія, згідно з йо розпоряджені, винна булу приходити в Певний годину для читання книг. Частина братчиків Займаюсь перепісуванням книг. Про В«книжкове б...