Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Викриття брехні в свідченнях

Реферат Викриття брехні в свідченнях





ідальності;

б) пом'якшити вину обвинуваченого (підсудного);

в) перебільшити провину особи, що підлягає залученню або залученого до кримінальної відповідальності;

г) обумовити невинного в скоєнні злочину, до якого він не має ніякого відношення, або обумовити його у скоєнні мнимого, не існуючої злочину.

Процес формування завідомо неправдивих показань передбачає послідовне проходження наступних стадій:

) сприйняття істинного події;

) запам'ятовування і осмислення цієї події;

) усвідомлення мети повідомлення неправдивих відомостей і наслідків даного акту;

) переробка сприйнятого та створення уявної моделі задуманого лжесвідчення;

) утримання в пам'яті моделі неправдивих показань, побудова моделі процесу їх повідомлення на допиті;

) відтворення неправдивих свідчень на допиті.

Причинами, що породжують неправдиві свідчення свідків і потерпілих, можуть бути:

вплив, яке вони зазнали з боку зацікавлених осіб (прохання останніх, умовляння, погрози, підкуп, шантаж і т. п.);

хворобливий стан психіки;

особиста зацікавленість у результаті справи;

намір уникнути небажаного обтяжливого участі в кримінальному процесі;

небажання допомогти правоохоронним органам у встановленні істини через негативного ставлення до їхньої роботи, конкретним працівникам.

У генезисі брехні істотну роль відіграють емоції человека.В якості мотивів лжесвідчення можуть виступати корисливі спонукання, помилково зрозумілі інтереси колективу, почуття товариства, спроба самоствердження таким способом і т. п.

Одним з різновидів активної брехні є обмова. Під обмовою розуміється завідомо неправдиве показання одного обвинуваченого у відношенні іншої. Обмова може бути простим (звинувачення однієї особи у вчиненні одного злочину) і складним (звинувачення однієї особи у вчиненні декількох злочинів або декількох осіб у вчиненні одного чи кількох злочинів). Активна брехня реалізується не тільки у формі завідомо неправдивих показань свідків і потерпілих, а також обмови, але й у формі самообмови, помилкового алібі. Самим безпосереднім чином з даним різновидом брехні пов'язана така акція злочинців, як інсценізація обстановки на місці події.

1.2 Діагностичні ознаки брехні в свідченнях


Брехня і правда, відповідність дійсності і невідповідність їй перетворюють потік інформації, яку повинен проаналізувати пізнає суб'єкт у кримінальному процесі, в цілу палітру можливих змішаних варіантів вимагають зваженого розпізнавання і віднесення до певної категорії. При цьому всі отримані знання можна поділити на достовірні і приблизні. Разом з тим, хоча і прийнято вважати, що приблизні знання - лише певний етап у напрямку до отримання знань достовірних, сміємо відмітити, що нерідко приблизні знання залишаються такими і, як мовиться, на виході. У криміналістичній тактиці приблизні знання можуть бути покладені в основу побудови версій для орієнтації у виборі найбільш оптимальної лінії поведінки. Зокрема, невербальні ознаки брехні можуть бути інтерпретовані в певному контексті, але апріорі не стануть достовірними.

Брехня має не тільки словесне оформлення, проявляється не тільки у вербальному спілкуванні, але й чітко простежується в самих різних невербальних формах.

Так, наприклад, характерні ознаки брехні допитуваного. Версія про те, що допитуваний (свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений), незважаючи на його запевнення в правдивості своїх свідчень, повідомляє неправдиві відомості, може бути побудована на основі встановлення та аналізу таких обставин:

повідомлення допитуваним особою різних відомостей з одного приводу;

невизначеності, некоректності відомостей, що містяться в показаннях;

наявності збігів у найдрібніших деталях показань різних осіб про одне й те ж;

«проговорок» у висловлюваннях, що вказують на заперечується допитуваним особою обізнаність в обставинах події, з приводу якого воно допитується;

бідності емоційного фону показань (схематичність, безликість, блідість показань);

наполегливої ??підкреслення допитуваним своєї доброчесності та незацікавленість у результаті справи;

ухилення допитуваного від відповіді на пряме запитання;

приховування очевидних фактів, які не могли бути невідомі допитуваному особі.

Кожне з перерахованих обставин може розглядатися...


Назад | сторінка 3 з 11 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Штучний інтелект: чи може машина бути розумною?
  • Реферат на тему: Формування показань допитуваного: поняття, етапи, значення
  • Реферат на тему: Мова SMS - що це таке. Бути чи не бути йому в нашому житті
  • Реферат на тему: Вербальні і невербальні аспекти брехні
  • Реферат на тему: Ставлення до брехні в підлітковому віці