ься будь-які нарахування працівникам у грошовій і натуральній формах, стимулюючі надбавки, компенсаційні нарахування, пов'язані з режимом роботи або умовами праці, премії й одноразові заохочувальні нарахування, а також витрати, пов'язані з утриманням працівників, передбачені трудовими та колективними договорами; p>
- суми нарахованої амортизації. Тут відображається амортизація як власних, так і орендованих основних фондів;
- інші витрати. До інших витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією, згідно зі ст. 264 НК РФ ставляться такі витрати: нараховані податки та збори; витрати на сертифікацію продукції і послуг; комісійні, підйомні, витрати по забезпеченню нормальних умов праці і техніки безпеки, з гарантійного ремонту та обслуговування; орендні (лізингові) платежі; витрати на утримання службового транспорту, на відрядження, на підготовку та перепідготовку кадрів, на рекламу, на поточне вивчення кон'юнктури ринку; представницькі витрати; витрати юридичні та інформаційні, консультаційні та інші аналогічні послуги; на аудиторські послуги; послуг з управління організацією; витрати на канцелярські товари; на поштові, телефонні, телеграфні та інші подібні послуги; витрати за договорами цивільно-правового характеру; внески з обов'язкового соціального страхування від нещасних випадків; втрати від браку; інші відповідні витрати.
Статті витрат при цьому показують не тільки що витрачено, але і на які цілі зроблено витрати.
. Правила обліку виробничих витрат в розрізі статей та елементів обчислення собівартості продукції встановлюються окремими нормативними актами та Методичними вказівками з бухгалтерського обліку.
Організація виробничого обліку є внутрішньою справою організації, і безпосередньо організація повинна вирішувати питання яким чином класифікувати, деталізувати витрати і вести їх облік. Але слід при цьому дотримуватися правила, встановлені документами, що формують систему нормативного регулювання бухгалтерського обліку.
. Основними завданнями обліку витрат на виробництво і калькуляції собівартості є:
- облік обсягу, асортименту, якості виробів, робіт, послуг;
- облік фактичних витрат на виробництво і контроль за витрачанням матеріалів, використанням трудових ресурсів;
- калькуляція - обчислення собівартості одиниці продукції;
- виявлення можливості зниження собівартості продукції.
Організація цього обліку грунтується на повноті відображення всіх господарських операцій, правильному віднесення витрат і доходів до звітних періодів, розмежування витрат на виробництво і вкладення у необоротні активи.
Склад витрат, що включаються в договір, визначається нормативним документом ПБО «Положення про склад витрат, що включаються до собівартості продукції».
Залежно від особливостей створюваного об'єкта або продукції розраховують або собівартість, або кошторис витрат.
До складу собівартості програмного продукту входять: амортизація основних фондів і нематеріальних активів.
До основних фондів відносяться: вкладення в забезпечення безпеки, обчислювальна техніка, оргтехніка, офісні меблі.
До основних засобів виробництва в дан...