іяльність. Саме єдність цінностей і норм з ціннісними орієнтаціями становить специфічний механізм ціннісно-нормативного регулювання в суспільстві [c.152]. Під впливом даного регулятивного механізму якраз і складається значною мірою схильність людей до певного сприйняття соціальної дійсності в умовах цієї дійсності. p align="justify"> Схильності (або диспозиції), на думку В.А. Ядова, утворюють ієрархічну систему особистісних диспозицій до різних способів активності в різних сферах діяльності. Відповідно до гіпотези В.А. Ядова, вершину цієї ієрархії займають диспозиції вищого рівня - ціннісні орієнтації, середній рівень ієрархії-узагальнені соціальні установки, нижчий рівень ієрархії-конкретно-ситуативні соціальні установки. При цьому диспозиції вищого рівня-ціннісні орієнтації, трактуються як уявлення людини про головні цілі його життєдіяльності та основних засобах досягнення цих цілей. Диспозиції середнього рівня представляють собою узагальнені соціальні установки в тій чи іншій сфері діяльності. І, нарешті, диспозиції нижчого рівня становлять соціальні установки щодо конкретних об'єктів і ситуацій діяльності. p align="justify"> Ієрархія особистісних диспозицій дозволяє більш конкретно підійти до вирішення питання про прогностичних можливостях ціннісних орієнтацій і про їх використання в прикладних соціологічної літературі вже зазначалося, що рішення даної проблеми має чимало принципових труднощів. Одна з них полягає в тому, що на практиці усвідомлені наміри людей не завжди узгоджуються з їх реальними діями. Іноді особливо явні розбіжності спостерігаються між висловленими (вербальними) В«програмамиВ» дій і реальними вчинками людини. Подібні неузгодженості вимагають задовільного теоретичного осмислення, емпіричної перевірки різних гіпотез з цього приводу. p align="justify"> Отже, ціннісні орієнтації і соціальні установки виявляються пов'язаними як з системою соціальних цінностей, так і з мотиваційною структурою особистості. У цьому сенсі ціннісні орієнтації та соціальні установки є, строго кажучи, предмети не соціологічного, а соціолого-психологічного аналізу. p align="justify"> Серед соціальних цінностей сучасного суспільства особливе місце займає релігія. Її особливість полягає в тому, що вона формує духовно-моральну орієнтацію віруючої людини. Релігія виступає критерієм його ціннісних орієнтацій. Тому при соціологічному дослідженні ставлення молоді до релігії виникає необхідність пошуків чіткого визначення його критеріїв. p align="justify"> В оцінці релігійності можна вважати загальновизнаним такий підхід, в якому за основу береться єдність релігійної свідомості і релігійної поведінки. У відповідності з ідеєю про те, що про реальні пошуках, думках і почуттях реальних особистостей можна судити лише по одній ознаці, а саме, щодо дій цих особистостей; свідомість особистості, її уявлення та переживання, а також її дії, вчинки, поведінку беруться як щось складає єдиний комплекс, в якому одна частина - релігійна свідомість, р...