stral. Південний. Австральний, південний, полюс, в? Тр і пр. Ян. I 24.? Земля а. (СР лат.Terra australis). За географічним уявленням XVI - серед. XVIII в.- Материк у Південній півкулі.
антіфлогістонной 1768, а, м. Н.-лат. antiphlogiston < гр. Хім. Речовина, що перешкоджає горінню, займання.
герань 1788, і, ж., герань 1780, я і ГЕРАНІУМ 1789, а, м. Лат. geranium. Бот. Герань або Балсамін.
ВІСМа? Т 1711 і Бісмут 1710-1720-і рр.., А і у, м. Лат. bismutum, ньому. Wismuth. Хім. Вісмут. Істота мінеральне, напівметалевих, що складається з несовершівшагося олова.
АНІМАЛЬ 1721-1722, і, ж. Лат. animalia. Тварини, звірі.
БАЗА? ЛЬТ 1787 (баса - 1784,-лт 1787), а, м. СР-лат. basaltes, непоср. або через нього. Basalt. Гірська порода вулканічного походження.
ГІПЕРІК 1779 (ип - 1764), ГІПЕРІКО і ГІПЕРІКОН 1791, а, м. Лат. hypericum. Бот. Рослина звіробій (лат.XVIII hypericum.).
вегетації 1763, і, ж. Лат. vegetacio. Хім. (?). Рослинна сила, активність (?).
Гумматов 1791, ів, мн. Лат. gummatus. Камеди і смоли (гуммі), що входять до складу фарб, лаків і т.п.
гума-арабік 1788, у, м. Лат. gummi arabicum. Сік аравійської акації, що вживається в медицині та у виробництві лаків і фарб.
Гумма-ГУМА 1787,-и-гуми, ж. Лат. gumma resina. Те ж, що гума.
Випери 1718, и, ж. Лат. vipera. Зоол. Гадюка.
Валерією? НА (-ия-) 1705, и, ж. і (єдина) Валеріана 1791, а, м. Лат. valeriana.
Геде? РА 1699, и, ж. Лат. hedera. Плющ.
ГЕНЕСТА 1787 (гени - 1798), и, ж. Лат. genista, непоср. і через фр. geneste. Бот. Генеста або Шильнов трава.
генціан 1795 (ен - 1798,-НТІ - 1780,-Іян 1798), а, м. і генціан 1769, и, ж. Лат. gentiana, непоср. і через нього. Enzian. Бот. Трав'яниста рослина (лат.XVIII Gentiana).
Гумма-Гаяк 1787, а, м. Лат. gummi guajacum. Гаяк смола, ізтекающая з вищеописаних дерев, яку в маскатільних рядах звичайно називають Гумма-Гаяк. Сл. комм. II 21.
Гумма-амоніаку 1787 (гумі - 1778, гумма - 1788,-амоніакум 1778,-аммоніяк 1788, також роздільно), а, м. Лат. gummi ammoniacum. Аміачна смола з молочного соку деяких рослин, що вживається в медицині.
Гумма-аніме 1789, а, м. і Гумма-АНІМА 1788,-и-аніми, ж. Лат. gummi animae. (?). Гуммі-Аніма. Трава.
артіфіціальной 1698 (Арто - 1713,-АЛН - 1711,-ціель - 1760,-ціяль - 1781,-ой), а, е. Лат. artificialis, фр. artificiel. Штучний; противоп. природний, натуральний.
Арсе? НІК 1731, а і у, м. Гр. ????????? ? ?, Через лат. arsenicum. Хім. Миш'як.
АРСЕНІКАЛЬНИЙ 1757, АРСЕНІКАЛІЧЕСКІЙ 1782 і АРСЕНІКАТНИЙ 1757, а, е. Лат. arsenicalis, фр. arsenical, ars? nique. Від. до Арсенік.
Антім? НИЯ 1718 (-иа), і, ж., Антімоніум, а,? Антимоній, я,? Антимоній, а, м. Сурма.
АНТІМОНІАЛЬНИЙ 1754 (-АЛН - 1718,-яльн - 1763), а, е. Лат. antimonialis, фр. antimonial. Від. кантімоніі.
ВОДОЛЮБ, и, ж. Бот. (Лат. XVIII в. Hydrocharis). ...