У трав під водою зростаючих, наприм? Р у Русаль, водолюби, Жаглов, гр? Чі земноводної, тьмоліста, і проч. коли цв? тки хочуть розвиватися, поверх води спливають. Комов 102.
Алка? Чна 1739, АЛКАЛІЧНИЙ 1746 і Алка (Ь) Ський 1730, а, е. Від лат., Нім., Фр. alcali. Хім. Хто має властивості лугу, лужної; містить лужну сіль .. Громадський та приватний побут.
АМУ? Ріться, рюсь, рітся, несов. Прост. (Первонач. в барвисте жаргоні). Доглядати, волочитися за ким-л. або кокетувати з ким-л.; мати любовні, амурні справи.
Австерія (ау-, австр) 1718, стера і стра, м. Лат. auster. Південь. Гішпаніоля, що лежить від куби ко Аустрія, болшая куби. Геогр. ген. 65. - Ср південь, опівдні. | | Південний вітер.
геомантія 1742, і, ж. Лат. geomantia, фр. g? omancie. Передбачення майбутнього по лініях або точкам, нанесеним на яку-л. поверхню.
бібліофіл 1803, а, м. Фр. bibliophile < гр. Любитель книг.
афектації 1778 (афе - 1756), і, ж. Лат. affectatio, фр. affectation. 1. Умисне, нарочите підкреслення чого-Л.2. Пріноравліваніе до чужих думок, почуттів і т. п.; неприродність, перебільшеність в їх вираженні.
АДЕПТ 1722, а, м.? в. мн. адептос. Лат. adeptus в. мн.-Tos, непоср. і через фр. adepte. Алхімії. Той, хто посвячений у таємницю створення філософського каменю, життєвого еліксиру, перетворення металів в золото, що збагнув вищі таємниці який-л. науки, мистецтва. майстра в масонській ложі.
ВЕНЕРОВАТІ 1722, ру? ю, ру? ет, несов. кого чим. Лат. venerari, через підлогу. wenerowa?. Південно-зап. Надавати повагу, пошану; підносити що-л. на знак поваги.
ГРАТИС 1755, нареч. Лат. gratis. Дарма, безкоштовно, безоплатно.
ГЛОРІЯ 1705, і, ж. Лат. gloria. Слава.
гідромантія 1769 (ід - 1803), і, ж. Лат. hydromantia < гр. Спосіб ворожіння по воді (по її руху, кольором).
АМУ? Рний (ом-), а, е. Прост. Любовний, пристрасний.
нісенітницю (-ія) 1769, і, ж. Н.-лат. gallimathia, через фр. galimatias. Галиматья, по Руські безтолковщіна.
гратуляцій, і, ж. Лат. gratulatio, через нього. Gratulation. (Єдина) Вітання.
АБОРИГЕНИ 1773 (-Гіни 1761), мн.; од. абориген, а, м. Лат. aborigines, непоср. і через.фр. aborig? nes. Корінні жителі місцевості на відміну від оселилися прибульців.
АКВИЛОН 1720-і рр.. (-Ллон 1760-і рр..), А, м. і АКВІЛО 1718. 1. Лат. aquilo,-onis. Геогр. Північний вітер.
АМУЛЕТ 1751, а, м. і АМУЛЕТТА, 1803, и, ж. Лат. amuletum, непоср. і через фр. amulette.
бальнеум-Маріє 1768 (бал - 1768, також роздільно) і бальнеум-Маріа (бал-) 1785, нескл. СР-лат. balneum mariae. Посудина для перегонки або приготування чого-л. на пару; водяна баня.
ВА? ТА 1786, и, ж. СР-лат. wadda <араб., через фр. ouate, ньому. Watte. Вата, хлопчатая папір на клею.
АЛЬБОМ 1810-і рр.. (-Бум 1748,-баум 1801-1808), а, м.? ім. мн. ? альби та альбоми. Лат. album, фр. album. Зошит для вписування на пам'ять про знайомство автографів, віршів, висловів u m. n. (Первонач. в студе...