. Сором може виникнути і при спогаді про скоєне, причому як В«за себеВ», так і В«за іншихВ». Почуття сорому найбільш чітко проявляється в сором'язливості як межах особистості, яка визначається підвищеною соромливістю, а відсутність його - у відвертості. p align="justify"> Моральний вигляд людини розкривається в його вчинках. Іноді одного вчинку достатньо, щоб побачити моральний вигляд учня. Але, як правило, він розкривається тільки в зіставленні вчинків, скоєних в різних областях діяльності. p align="justify"> В основі розуміння суспільства та його історії перебуває поняття виробничих відносин як об'єктивних, матеріальних і не залежать від свідомості людей відносин, що складаються між людьми в процесі від виробництва до споживання матеріальних благ. Ці відносини визначають особливості всіх інших об'єктивних суспільних відносин, в які вступають люди, в тому числі і моральних, на основі яких формується моральний вигляд людини. p align="justify"> Ці об'єктивні відносини, відбиваючись свідомістю, приймають форму відносини як властивості свідомості, як психічного явища, що входить в структуру всіх форм спрямованості. Відносини особистості групуються в ряд форм, що мають ієрархію. p align="justify"> Вони більш за все визначають характер, але можуть бути і відносно мало вираженими властивостями особистості, ще не стали рисами характеру.
За відносин людини до інших людей, до колективу, до суспільства виділяють такі риси особистості, як товариськість, або широка і поверхнева або виборча, і протилежна їй замкнутість, здатна бути результатом байдужого ставлення до людей чи недовіри до ним, але, можливо, що є і наслідком глибокої внутрішньої зосередженості, відвертість і протилежна їй скритність, а також чуйність, товариство, і ввічливість і колективізм, що забезпечує правильні взаємовідносини як у навчанні, так і в спільному виконанні виробничих і громадських обов'язків.
За відносин людини до самого себе виділяють почуття власної гідності, правильно понимаемую гордість і пов'язану з нею самокритичність, скромність і протилежне їй зарозумілість, іноді що у нахабність, марнославство, зарозумілість, образливість, сором'язливість (іноді буває результатом великий скромності, а іноді великого самолюбства), егоцентризм (схильність розглядати в центрі подій себе і свої переживання), егоїзм (схильність піклуватися переважно про своє особисте благо).
За відносин людини, до своєї справи і праці виділяють насамперед ініціативність, наполегливість, працьовитість (і протилежну йому ліньки), любов до подолання труднощів (і, навпаки, страх труднощів), сумлінність, акуратність, які в їх узагальненому позитивному прояві являють собою комуністичне ставлення до праці.
По відношенню до праці учнів можна розділити на діяльних і бездіяльних. Для перших типові активність, цілеспрямованість, наполегливість. Для других - пасивність, споглядальні...