аблями. У зв'язку з цим виникла необхідність у таких крейсерах, які, з одного боку, володіли б великим радіусом дії і могли успішно виконувати завдання на морських і океанських комунікаціях, а з іншого - мали б сильне артилерійське озброєння і хороше бронювання, що забезпечують можливість діяти спільно з ескадреними броненосцями. Кораблі, що відповідають даним вимогам, отримали найменування броненосних крейсерів і вперше були створені в Росії. p align="justify"> Першим ідею про будівництво броненосних крейсерів висунув Н. В. Копитов. У 1867 р. він представив у Морський технічний комітет проект океанського броненосного крейсера водотоннажністю 8000 т і зі швидкістю 18 вузлів. Проект Н. В. Копитова був схвалений. Але так як Морське міністерство не мало необхідними засобами для будівлі великих броненосних крейсерів, то було прийнято рішення будувати броненосні крейсери меншого водотоннажності. Проект такого крейсера був розроблений А. А. Поповим. По ньому в 1879 р. були закладені два кораблі - В«Генерал-адміралВ» і В«Олександр НевськийВ», перейменований в 1874 р. в В«Герцог ЕдинбурзькийВ». Ці кораблі мали 175-мм броню, водотоннажність близько 4600 т, швидкість: перший - 13,6 вузлів, другий - 15,3 вузлів. Вони були озброєні чотирма 203-мм, двома 152-мм нарізними і декількома малокаліберними знаряддями; 203-мм гармати розміщувалися в спеціальних бортових виступах (спонсонах), 152-мм - на поворотних платформах в носовій і кормовій частинах корабля. p align="justify"> Таким чином, в Росії з'явився новий клас кораблів - броненосні крейсери. Їх незабаром почали будувати в Англії та інших західноєвропейських країнах. p align="justify"> З метою нарощування крейсерських сил з меншими витратами Морське міністерство в 1872 р. розробило програму побудови восьми гвинтових залізних неброньованих кліперів з вітрильним озброєнням, що призначалися для спільних дій з броненосними крейсерами на океанських комунікаціях. У відповідності з цією програмою на верфях Санкт-Петербурга в 1873-1881 рр.. були побудовані кліпери В«КрейсерВ», В«ДжигітВ», В«РозбійникВ», В«НаїзникВ», В«СтрілецьВ», В«ПластунВ», «³сникВ» і В«ОпричникВ». Водотоннажність їх було дещо більше 1330 т, швидкість - 11-13,5 вузлів, озброєння - два-три 152-мм гармати, встановлені на верхній палубі, і 10-16 малокаліберних гармат. p align="justify"> У 1878 р. за кордоном було куплено три швидкохідних пароплава, переобладнані в крейсери і названі В«ЄвропаВ», В«АзіяВ» і В«АфрикаВ»; дальність плавання їх досягала 14 тис. миль. Крім того, в 1878 р. за кордоном був замовлений і в 1879 р. став до ладу крейсер В«ЗабіякаВ». Тоді ж через створений в Росії Комітет з влаштування Добровільного флоту придбали за кордоном три океанських пароплава і переробили їх в крейсери (В«РосіяВ», В«МоскваВ» і В«ПетербургВ»). p align="justify"> До початку XX в. в російській флоті були три типи крейсерів, що розрізнялися по технічних і тактичних властивостям. Найбільш потужні, броненосних крейсера призначалися ...