о: росіяни конструктори самостійно спроектували тип корабля, що володів більш високими бойовими якостями, ніж В«ДредноутВ». У 1908 р. під керівництвом А. Н. Крилова Балтійський завод розробив проект, який і був взятий за основу. З 1909 по 1917 р. було побудовано сім цілком сучасних судів: чотири - для Балтійського флоту і три - для Чорноморського (один лінкор залишився недобудованим). p align="justify"> Нові кораблі відрізнялися не тільки великою водотоннажністю, але і типом машин. Це були турбіни, що дозволяли кораблю розвинути швидкість до 23 вузлів. Новиною було введення трехорудійних веж, число яких було доведено до чотирьох. Лінійне розташування веж забезпечувало найбільш вигідне використання всієї артилерії з одного борту. Двошарова система бронювання і потрійне дно забезпечували високу живучість кораблів. p align="justify"> Таким чином, у складі російського флоту у ХХ ст. діяло 23 броненосця і 8 лінійних кораблів. На російських заводах побудовано 13 броненосців і 7 лінійних кораблів (один залишився недобудованим). Два броненосця побудовано за кордоном за російськими кресленнями. p align="justify">
Крейсери.
Розвиток парового броненосного флоту в Росії в 60-70-ті роки XIX ст. характеризувалося не тільки будівництвом броненосних кораблів берегової оборони та першого в світі морехідного броненосця В«Петро ВеликийВ», а й створенням крейсерських сил. Великим поштовхом до відродження ідеї крейсерських дій і розвитку крейсерських сил у російській флоті послужили успішні дії на морських комунікаціях допоміжного крейсера жителів півдня В«АлабамаВ» і похід двох російських крейсерських ескадр до Америки в період Громадянської війни в США (1861-1865). p align="justify"> Першими російськими кораблями крейсерського типу були парові гвинтові кліпери і корвети з дерев'яними неброньовані корпусами, на яких поряд з паровою машиною малося і вітрильне оснащення, обеспечивавшее можливість тривалого перебування в морі без поповнення запасів палива. У 1860-1864 рр.. на суднобудівних верфях Санкт-Петербурга були побудовані чотири кліпера (В«АлмазВ», В«ЖемчугВ», В«СмарагдВ» і В«ЯхонтВ») і два корвети (В«ВитязьВ» та В«АскольдВ»). Кліпери мали водотоннажність 1585,7 т, озброєння - три 152-мм гармати і кілька малокаліберних гармат, швидкість до 13 уз. Водотоннажність корветів становило 2156-2217 т, озброєння - чотири 152-мм нарізних знаряддя і кілька скорострільних малокаліберних гармат, швидкість - 11-12 вузлів. p align="justify"> Істотний недолік цих кораблів - відсутність броні і, отже, нездатність вести бій навіть з невеликими броненосними кораблями. Тому в 70-ті роки перейшли до споруди крейсерів з броньованою палубою, що захищала корабель від снарядів при веденні бою на великих дистанціях, найбільш ймовірних при діях на морських комунікаціях. p align="justify"> Але й бронепалубний крейсери мали досить істотний недолік - відсутність бортової броні, що позбавляло їх можливості вести боротьбу з броненосними кор...