льтати роботи Першої Камчатської експедиції В. Берінга, був А.А. Сопоцко. У 1978 р. він захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за темою В«Вахтові журнали і картографічні матеріали першої половини XVIII ст. як історичні джерела В»[Сопоцко, 1983, С.226].
Враховуючи недостатньо повну освітленість історії плавань Берінга в радянській та зарубіжній історіографії, А.А. Сопоцко поставив завдання заповнити цей пробіл: дати докладний аналіз плавань Першої Камчатської експедиції в 1728-1729 рр.., Використавши головним чином вахтовий журнал бота В«Св. Гавриїл В». Головне завдання дослідження зводилася до того, щоб на основі аналізу документів та розгляду всього комплексу питань, що становлять зміст плавань бота В«Св. Гавриїл В», спробувати уявити цільну картину відкриттів Берінга в 1728-1729 рр.., Визначити місце їх у відкриттях Першої Камчатської експедиції і інших російських експедицій в північній частині Тихого океану. p align="justify"> Дослідник поставив і конкретне завдання: використовувати як джерело досліджень вахтовий журнал бота В«Св. Гавриїл В», картографічні та інші матеріали, що відтворюють картину плавань 1728-1729 рр. .. У зв'язку з цим з'явилася можливість вирішувати й інші завдання: відновити на сучасних навігаційних картах прокладки маршрутів плавань бота В«Св. Гавриїл В», провести визначення (атрибуція) і ототожнення (ідентифікація) тих місць узбережжя північно-східній Азії, які вперше були відкриті Берінгом і його сподвижниками; провести історико-порівняльний аналіз використання дослідниками XVIII-XX ст. вахтового журналу, карт та інших матеріалів як джерел з історії російських географічних відкриттів першої половини XVIII ст. і переглянути сформовані в історіографії хибні уявлення.
На базі використання раніше найменш вивчених джерел: вахтових журналів і картографічних матеріалів XVIII-XIX ст. та їх джерелознавчого аналізу здійснено повне історико-географічне моделювання (реконструкція) плавань бота В«Св. Гавриїл В»під час Першої Камчатської експедиції. У процесі плавання радянської експедиції на яхтах В«БатьківщинаВ» і В«РосіяВ» була проведена прив'язка зазначених у журналі Берінга місць до місцевості, тобто вироблено впізнання тих географічних об'єктів, які служили Берингу опорними пунктами при визначенні свого місця.
Історико-географічна модель, складова основний зміст дослідження, була представлена ​​послідовним описом плавань, викладом суті відкриттів і виражена в графічній формі у вигляді серії приватних і генеральних (оглядових) історико-навігаційних карт. Створені карти з прокладкою морського шляху експедиції Берінга з'явилися предметом подальшої аналітичної роботи з атрибуції та ідентифікації берегових орієнтирів (географічних об'єктів), описаних у вахтовому журналі і запеленгованих штурман ами XVIII в., а також для виявлення територіальних відкриттів, зроблених Першої Камч...