товариства. У 1922 році була проведена грошова реформа: скоротилася емісія паперових грошей і в оборот увійшов радянський червонець (10 рублів) який високо цінувався на світовому фондовому ринку. Це призвело до зміцнення національної валюти і покінчило з інфляцією. Свідченням стабілізації фінансовог8о становища стала заміна продподатку на його грошовий еквівалент.
До початку 1922 року в основному була скасована карткова система постачання, що існувала раніше. Розвиток товарообігу між містом селом, зростання грошової форми заробітної плати, боротьба за впровадження госпрозрахунку-ВС1 це вимагало зміцнення радянського рубля.
Товарно-грошові відносини, які раніше намагалися вигнати з виробництва та обміну, в 1920 роки проникли в усі пори господарства. Всього за 5 років, з 1921 по 1926 року індекс промислового виробництва збільшився більш ніж в 3 рази, сільськогосподарське виробництво зросло в 2 рази. Але й після завершення відновленого періоду зростання економіки тривав швидкими темпами: у 1927 - 1928 роках приріст промислового виробництва склав 13% - 19%.
З метою мобілізації коштів населення були відкриті ощадно-позичкові каси.
Успішне відновлення народного господарства в значній мірі було обумовлено об'єднанням самостійних радянських республік- РРФСР, Українська РСР, Білоруська РСР і Закавказької РФСР в єдиній держава Союз соціалістичних республік на основі добровільності при рівноправність кожної з них.
Всі ці та інші світи, проведені Радянським Союзом, переводили економіку країни на новий етап. До Навесні 1922 року цей перехід в основному завершився.
Зібрався в кінці березня 1922 XI з'їзд Комуністичної партії п?? двел підсумки першого року НЕПу. XI з'їзд РКП (б) в резолюції по доповіді ЦК записав: «З'їзд констатує, що всією сумою проведених і намічених за останній рік заходів вичерпуються визнані партією необхідними поступки приватногосподарський капіталізму, визнає в цьому сенсі відступ закінченим і вважає черговою завданням перегрупування партійних сил, з метою забезпечити повністю практичне проведення в життя прийнятої партією політики »
Згортання НЕПу
Головна політична мета НЕПу- зняти соціальну напруженість, зміцнити соціальну базу радянської влади у формі союзу робітників і селян. Економічна мета - запобігти подальшому розвитку кризи, відновити господарство. Соціальна цель- забезпечити сприятливі умови для побудови соціалістичного суспільства, не чекаючи світової революції. Крім того Неп був націлений на відновлення нормальних зовнішньополітичних відносин. Досягнення цих цілей призвело до поступового згортання НЕПу в другій половині 20-х років.
рік став переломним роком для нашої країни. Це в основному пов'язано з рішенням XIV з'їзду ВКП (б), що ставить на перше місце перехід країни до індустріалізації.
У цей час відбувається перегляд поглядів на існування НЕПу. Розгортання індустріалізації було пов'язано зі згортанням ринкових відносин і наступом на приватний капітал з посиленням адміністративних тенденцій. А НЕП цього не передбачав.
Також були й інші причини згортання НЕПу:
Недолік доходів від експорту змусив скоротити плани промислового виробництва і капітального будівництва.
в 1927 році було проведено зниження цін на 10%, паралельно зросла номінальна заробітна плата робітників.
Швидке скорочення приватного сектора насамперед у торгівлі, а підтримати нормальний товарообіг держава не могла через нерозвиненість своєї мережі.
У підсумку до 1930 року було ліквідовано більшість концесій. До лютого 1930 року було скасовані товарні біржі та ярмарки, припинилася діяльність приватних і змішаних акціонерних товариств, до осені 1931 була ліквідована і приватна промисловість.
Юридично НЕП був припинений лише 11 жовтня 1931.
Підсумки НЕПу
Найважливішим підсумком НЕПу стало те, що бурхливо зростала саме соціальна економіка. У промисловості ключові позиції державні трести, кредитування, державні кооперативні банки. У сільському господарстві-дрібні селяни, господарства, охоплені простими видами кооперації, пов'язані між собою ринком і регульовані державою, ці осередки економіки Росії виявили високі здібності, які сприяли стабільному розвитку.
Завдяки політики НЕПу було відновлено зруйноване господарство, було налагоджено виробництво і торгівля.
Іноземні інвестиції не віталися, та й самі інвестори особливо не поспішали в Росію через який зберігає не стабільності і загрозу націоналізації капіталів. Держава ж була не спроможна тільки зі своїх коштів виробляти довгострокові капіт...