на вдосконалення правового регулювання соціально-трудових відносин. У зв'язку з цим в текст рекомендацій включаються норми, що поліпшують становище працівників порівняно з встановленим в національному законодавстві. При цьому досить конкретний характер положень рекомендацій дозволяє використовувати їх на локальному рівні соціального партнерства. Рекомендації МОП можуть включати спеціальні положення про подальші дії для їх реалізації. Прич?? м такі дії будуть обов'язковими для приймаючих рекомендацію держав.
Членство Російської Федерації в МОП дозволяє вивчати і використовувати міжнародну практику врегулювання соціально-трудових спорів, розвивати соціальне партнерство, здійснювати регулювання і вдосконалення національного ринку праці, спираючись на рекомендації даної організації. Участь Росії в діяльності МОП сприяє розробці заснованих на світовому досвіді норм трудового законодавства, а також сприяє розвитку підприємництва та вирішенню проблем зайнятості.
Співпраця Російської Федерації з МОП здійснюється відповідно до регулярно підписуваними Програмами співробітництва, які передбачають різні форми взаємодії Міністерства праці та соціального захисту РФ, Федерації незалежних профспілок Росії і Російського союзу промисловців і підприємців з МОП з питань розширення можливостей зайнятості та створення робочих місць в нашій країні, забезпечення безпечних умов праці та розширення соціального захисту, а також дотримання міжнародних правових стандартів у сфері праці та розвитку соціального діалогу. На сьогоднішній день діє Програма співробітництва між Російською Федерацією та Міжнародною організацією праці на 2013-2016 роки.
МОП надає Російської Федерації консультативну допомогу в експертній оцінці соціально-трудового законодавства, практичному впровадженні концепції соціального партнерства, модульної системи підготовки робітничих кадрів на виробництві, вдосконалення роботи служби зайнятості, а також соціального захисту та пенсійного забезпечення працівників, розробці нового класифікатора професій, розвиток трудової статистики.
З 1959 р в Москві діє відділення МОП, яке на початку 90-х рр. було перетворено в регіональне бюро МОП по країнах СНД. У 1997 р між МОП і Урядом РФ було підписано Угоду, що передбачає формування на базі московського Бюро МОП багатопрофільної групи експертів з метою надання сприяння у вирішенні соціально-трудових проблем. Практичне значення додання Бюро МОП в Москві регіональних функцій полягає, насамперед, у можливості підвищення ефективності координування діяльності МОП в Російській Федерації та країнах СНД.
Підтримуються регулярні контакти представників вищого керівництва Росії з керівництвом МОП.
Важливу роль для розвитку співробітництва Росії та МОП в плані розширення участі нашої країни в міжнародних трудових стандартах має ратифікація конвенцій МОП.
Завдання
Представник Російської Федерації при ООН у червні 2000 р покинув зал засідань Ради Безпеки ООН на знак протесту проти рішення про недопущення туди представника Югославії.
Питання: чи мало місце у зв'язку з прийняттям зазначеного рішення порушення будь-яких положень Статуту ООН?
Відповідно до статті 32 Статуту ООН кожний член Організації, який не перебуває членом Ради Безпеки, або будь-яка держава, яка не перебуває Членом Організації, якщо вони є сторонами в спорі, розглянутому Радою Безпеки, запрошуються взяти участь, без права голосу, у обговоренні, що відноситься до цієї суперечки. Рада Безпеки ставить такі умови для участі держави, який не перебуває членом Організації, які він знайде справедливими.
Оскільки в червні 2000 р статус СР Югославії як члена ООН не був визнаний і вона не була членом Ради Безпеки, а на обговоренні Ради Безпеки стояло питання, що зачіпає інтереси Югославії, можна говорити про те, що у зв'язку з прийняттям зазначеного рішення мало місце порушення наведеного положення Статуту ООН.
Висновок
Узагальнюючи результати роботи, можна зробити ряд коротких висновків.
Зростання ролі міжнародних організацій в якості одного з основних способів регулювання відносин між державами виступає однією з характерних рис сучасних міжнародних відносин. Спочатку для вирішення спільних проблем держави в основному орієнтувалися на двосторонню взаємодію. Однак розвиток багатостороннього міжнародного співробітництва, що вимагає більш високого рівня міжнародно-правового регулювання, призвело до формування міжнародних організацій, і насамперед у тих спеціальних областях, які найбільше потребували регулюванні.
Будучи вторинними (похідними) суб'єктами міжнародного права, міжнародні організації створюються державами. Для участі в міжнародних відносинах організація повинна володіти особливою правосуб'єктністю, межі якої позначені насамперед в установчому акті міжнародної організації.
Членство в міжнародних організаціях, визначальне ха...