Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Організація в культурно-дозвіллєвої діяльності молодих сімей як напрям сучасної роботи з молоддю

Реферат Організація в культурно-дозвіллєвої діяльності молодих сімей як напрям сучасної роботи з молоддю





но заставодавця, що є предметом застави, перейшло в порядку правонаступництва до кільком особам, кожен із правонаступників несе випливають із застави наслідки невиконання забезпеченого заставою зобов'язання пропорційно перейшла до нього частини зазначеного майна. Однак якщо предмет застави неподільний або з інших підстав залишається у спільній власності правонаступників, вони стають солідарними залогодателями (п.2 ст.353 ЦК).

Відповідно до загального правила, встановленого п.1 ст. 338 ЦК, закладене майно залишається у заставодавця. Договором може бути визначено інше.

Предмет застави може бути залишено у заставодавця з позбавленням можливості користуватися і розпорядитися закладеним майном - під замком та печаткою заставодержателя. Іноді предмет застави залишається у заставодавця з накладенням знаків, які свідчать про заставу (тверда застава). Цивільне право: навч .: в 3 т. Т. 1. - 6-е вид., Перераб. і доп./Н.Д. Єгоров, І.В. Єлісєєв;//Проспект, 2006. - 700.

Якщо предмет застави переданий заставодавцем у тимчасове володіння або користування третій особі (в оренду, безоплатне користування тощо), то вважається, що він залишено у заставодавця (п.3 ст.338 ЦК).

Згідно п.2 зі ст. 341 ГК правове значення застави з передачею майна заставодержателю та застави з залишенням майна у заставодавця складається, зокрема, в тому, що при відсутності іншої угоди право застави на майно, яке має бути передане заставодержателю, виникає з моменту такої передачі. Сторона, що володіє предметом застави, несе обов'язки за змістом і забезпечення збереження відповідного майна, якщо інше не передбачено законом або договором (ст. 343 ЦК).

При встановленні правил про заставу не можна не враховувати специфіку предмета застави. Тому є підстави виділяти таки?? види застави, як заставу нерухомості (іпотеку), заставу товарів в обороті, заставу прав і т.д.

Для того, щоб договір вважався укладеним, необхідно згоди з усіх істотних умов договору (ст. 432 ЦК).


. 2 Умови договору про заставу


Відносини, що випливають із застави, виникають із закону або договору, за яким боржник передає обумовлену майно в заставу, гарантуючи задоволення вимог кредитора у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою. Умови про заставу можуть бути включені в договір, за яким виникає забезпечене заставою зобов'язання.

Договір про заставу може бути самостійним, тобто окремим по відношенню до договору, за яким виникає забезпечене заставою зобов'язання. У такому договорі слід зазначити основне зобов'язання, його розмір, терміни виконання умови, що передбачають вид застави (застава товарів в обороті, заклад, заставу і т.д.)

Заставою може бути забезпечена тільки дійсна вимога. Якщо відсутній зобов'язання, забезпечене заставою, немає підстав для визнання застави дійсним.

Запорукою повинно бути забезпечено конкретне зобов'язання, яке випливає з договору позики, у тому числі банківські позики, купівлі-продажу, майнового найму та інших договорів. У тому випадку, коли забезпечене заставою зобов'язання відсутня, у кредитора не виникає право задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Договір застави зберігає силу, якщо право власності або господарського відання на закладену річ переходить до третьої особи, а

також при поступку заставодержателем в законному порядку забезпеченого заставою вимоги третій особі або, коли має місце переклад заставодавцем боргу, що виник з забезпеченого заставою зобов'язання, на іншу особу.

Допускається укладення договору про подальше заставі вже заставленого майна, якщо інше не передбачено попередніми договорами заставу. Дане положення пояснюється тим, що вартість заставленого майна може значно перевищувати суму боргу по зобов'язанню, забезпеченому заставою, а вимоги наступного заставоутримувача задовольняються з вартості предмета застави лише після задоволення вимог попереднього заставодержателя.

Цивільний кодекс РФ покладає на заставодавця обов'язок повідомити кожному наступному заставодержателю про всі існуючі договорах застави даного майна, а також про характер і розмір забезпечених цією заставою зобов'язань. Якщо заставодавець не повідомив заставодержателю про попередніх заставах, він зобов'язаний відшкодувати збитки, що виникли у наступного заставоутримувача внаслідок того, що він не знав про попередніх договорах про заставу.

Істотні умови договору про заставу:

. Предмет застави (майно, передане в заставу). Якщо в заставу передається річ, у договорі визначаються її найменування, кількісні та якісні ознаки, що дозволяють індивідуалізувати дану річ, виділити з її маси подібних речей.

...


Назад | сторінка 4 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Зміст зобов'язання, що виникає з договору банківського рахунку
  • Реферат на тему: Зобов'язання з договорів найму житлового приміщення та інші житлові зоб ...
  • Реферат на тему: Операції з основними засобами в рамках договору оренди та застави як об' ...
  • Реферат на тему: Предмет бухгалтерського обліку. Майно і зобов'язання підприємства
  • Реферат на тему: Зобов'язальне право і зобов'язання