ння заставою таких вимог.
. Застава похідний від забезпечуваного нею зобов'язання, існування прав заставодержателя знаходиться в залежності від долі забезпечуваного заставою зобов'язання.
У залежності від предмета заставу ділиться на спеціальні види, що мають особливості в правовому регулюванні. До них відносяться заставу нерухомості (іпотека), заставу товарів в обороті, заставу речей у ломбарді, заставу прав.
2. Загальна характеристика застави
. 1 Предмет застави
Предметом застави може бути всяке майно, зокрема речі й майнових прав (вимоги) згідно п.1 ст.336 ГК. Винятки становлять: майно, відповідно до закону вилучене з обігу; вимоги, нерозривно пов'язані з особою кредитора, зокрема про аліменти, про відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров'ю; інші права, поступка яких іншій особі заборонена законом. Насамперед це права на нематеріальні блага (життя, здоров'я, гідність, ім'я і т. Д.), Непередаваність яких прямо передбачена ст. 150 ГК. Їх передача в заставу не допускається. Згідно п.2 ст.336 ГК законом може бути також заборонений або обмежений заставу окремих видів майна, зокрема майна громадян, на яке не допускається звернення стягнення.
Як відомо, згідно зі ст. 13 ГК приналежність наслідує долю головної речі, якщо договором не встановлено інше. Тому при передачі в заставу головної речі вважається що знаходиться в заставі і її приналежність. Так, договором про заставу (п.1 ст.340 ЦК) можуть бути встановлені межі поширення права застави на плоди, продукцію, доходи, шляхом встановлення вартісних обмежень, зазначенням видів плодів, продукції, доходів, які увійдуть до предмет застави, а також ті з них, на які право застави не розповсюджуватиметься й т.д.
Предметом застави може бути як майно, наявне у заставодавця, так і те, що він придбає в майбутньому (п.6 ст. 340 ЦК). Так, при отриманні кредиту може бути укладений договір про заставу жилого будинку, який буде побудований заставодавцем, квартири, яка буде придбана ним за договором купівлі-продажу.
Згідно п.1 ст.354 ГК заміна предмета застави допускається за згодою заставодержателя, якщо законом або договором не передбачено інше.
Одне і теж майно (річ, право) може бути предметом застави ряду послідовно укладених договорів, якщо наступний заставу не заборонений попередніми договорами заставу (п.2 ст. 342 ЦК).
Цивільний кодекс передбачає заставу цінних паперів.
Застава ордерних векселів здійснюється шляхом вчинення передавального напису - індосаменту. Індосувавши цінний папір вручається заставодержателю. Застава цінного паперу, який не передається за допомогою індосаменту, здійснюється, якщо інше не передбачено законом або договором, шляхом вручення папери заставодержателю. Залогодателю при цьому видається заставне свідоцтво.
За угодою сторін заставлені цінні папери можуть бути передані на зберігання в депозит нотаріальної контори (п.4 ст. 338 ЦК). Доходи з цінних паперів, що є предметом застави, належать заставодавцю, якщо інше не встановлено законом або угодою сторін.
У тих випадках, коли заставою виступають грошові кошти, що знаходяться в банку, а не безпосередньо у заставодавця, предметом застави стає право вимоги. Цивільний кодекс Росії допускає заставу майнових прав. Застава прав є новим елементом в порівнянні з Цивільним кодексом 1964 року народження, який встановлював, що предметом застави можуть бути тільки речі.
У договорі про заставу прав, які не мають грошової оцінки, вартість предмета застави визначається за згодою сторін. Проте з цього не випливає, що можна закладати права немайнового характеру. Не може бути предметом застави, наприклад, право автора на ім'я. Предметом застави не може бути вимога, що носить особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена (п.1 ст.336).
Коли мова йде про заставу прав, то мається на увазі заставу тільки майнових прав. Залежить немайнове право юридично неможливо, так як воно взагалі не є об'єктом обороту.
Всякі угоди по розпорядженню немайновими правами незначні. Богатирьов Ф. Проблеми застави прав//Господарство право.- 2007. - №7.- С.87
У період дії договору про заставу право власності на заставлене майно або право господарського відання їм може перейти від заставодавця до іншої особи в результаті возмездного або безоплатного відчуження цього майна, або в порядку універсального правонаступництва (при спадкуванні майна, реорганізації юридичної особи). Такий перехід не тягне припинення договору про заставу, відповідне майно раніше залишається предметом застави (п. 1 ст. 353 ЦК).
Якщо май...