ще основних форм (наприклад, у Франції та Польщі).
Якщо у президентській немає колегіального ради міністрів, а міністри є лише помічниками, радниками президента, то, природно, повнота виконавчої влади належить президентові. Тільки він приймає рішення, навіть якщо всі міністри висловлять проти думки президента, він керує державною службою і делегує певну частку виконавчої влади своїм підлеглим. Якщо в президентській республіці існує Рада міністрів, ситуація з виконавчою владою президента дещо ускладнюється, але в принципі залишається такою ж. Міністри теж підлеглі президенту, він їх призначає і зміщан, правда, за рекомендацією прем'єр-міністра (його теж призначає президент, якого-небудь згоди парламенту не потрібно), але такі рекомендації для президента не обов'язкові. Особливі умови пов'язані з тими президентськими республіками, в яких існують елементи парламентаризму де парламент може висловити недовіру прем'єру чи міністрові (як правило, це вкрай утруднено, потрібна ініціатива значної частини парламентаріїв для внесення такої пропозиції, іноді до 25% всього складу і прийняття його кваліфікованим більшістю складу парламенту).
Істотно змінюється ситуація в напівпрезидентської, напівпарламентської республіці. У напівпрезидентської республіки помітне прагнення «вивести» президента за межі цієї жорсткої полярної схеми, за кордону традиційної концепції поділу влади при згадці останньої в конституціях як керівного початку. Основні закони, прийняті в даній групі країн за активної участі президентів - лідерів, закріплюють значну особисту владу президента, його самостійність, але разом з тим встановлюють певну, хоч незначну, зв'язаність його дій та підпорядкованих йому міністрів повноваженнями парламенту. В цілому, однак, конституції прагнуть поставити президента, його влада поза звичайної тріади. Наділяючи його, як главу держави, крім виконавчо-розпорядчих повноважень, самостійними нетрадиційними повноваженнями (обширні нормотворчі, виняткові, і особливо арбітражні та об'єднавчі повноваження).
Однак головною рисою президентської влади в напівпрезидентської республіки зазначене прагнення поставити президента над гілками влади, над інститутами держави, але не в якості особи, зосереджує у своїх руках владні повноваження інших гілок влади, а в якості арбітра у відносинах з ними.
. 3 Повноваження президента при президентської, напівпрезидентської та парламентської республіках.
У країнах з республіканською формою правління главою держави є президент. У сучасному значенні президент - це одноосібний глава держави одержує свої повноваження шляхом виборів, за винятком тих випадків, коли цей пост займається в результаті державного перевороту, «палацових» революцій і антиурядових путчів. Повноваження президента при президентської, напівпрезидентської та парламентської республіках наведені в табл.1.
Табл. 1
ПРЕЗИДЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКАПОЛУПРЕЗІДЕНТСКАЯ РЕСПУБЛІКАПАРЛАМЕНТСКАЯ РЕСПУБЛІКАпрезідент - глава держави і глава правітельствапрезідент - глава держави, розділяє вищу виконавчу владу з главою правітельствапрезідент - глава держави. Виконавча влада належить главі правітельстваправітельство відповідальний перед президентом і не відповідальний перед парламентомправітельство відповідальний перед президентом і частково перед парламентом. Президент не відповідає за дії правітельстваправітельство відповідально тільки перед парламентом. За дії уряду відповідальний не президент, а глава правітельствапрезідент призначає членів правітельствапрезідент призначає главу уряду, як правило, з числа лідерів найвпливовіших партійних фракцій у парламенті. За рекомендацією голови уряду президент призначає інших членів правітельствапрезідент на власний розсуд звільняє членів правітельствапрезідент може звільнити главу уряду за певних умов. За рекомендацією голови уряду президент звільняє членів правітельствапрезідент не може на власний розсуд звільнити главу уряду. За рекомендацією голови уряду президент звільняє членів правітельствапрезідент має право на законодавчу ініціативу або право вносити пропозиції щодо законодательствупрезідент має право вносити пропозиції щодо законодательствупрезідент має право на законодавчу ініціативу, узгоджену з правітельствомпрезідент володіє правом промульгировать закони, прийняті парламентомпрезідент має право вето на закони, прийняті парламентомпрезідент НЕ має права вето на закони, прийняті парламентомпрезідент має право на власний розсуд видавати укази, мають силу законапрезідент має право видавати укази, які отримали санкцію правітельствапрезідент має право віддавати розпорядження, погоджені з правітельствомпрезідент на свій розсуд визначає зовнішньополітичний курс правітельствапрезідент має широкі повноваження у сфері зовнішньої політики, але враховує зовнішньополітичні позиції п...