Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Порядок пред'явлення позову і наслідки його недотримання

Реферат Порядок пред'явлення позову і наслідки його недотримання





заява та його копії підписуються керівником ЮО або особою, уповноваженою на це належним чином оформленим дорученням. Зазвичай у заявах, поданих ЮЛ, підпис скріплюється печаткою (хоча це й не обов'язково, якщо тільки воно не є державним унітарним підприємством, держорганом, державною установою або організацією);

- Документ підтверджує сплату держмита - це оплачена квитанція;

Якщо в справі бере участь представник позивача, то до позовної заяви необхідно додати документ, що підтверджує його повноваження.

Якщо оскаржується нормативний правовий акт, то необхідно додати до заяви опублікований текст цього акта.

До позовної заяви необхідно також додати документ, що підтверджує обставини, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги (наприклад, договір, заповіт, наказ про звільнення і т.п.);

Якщо проведення досудового врегулювання передбачено федеральним законом або договором, то потрібно докласти до позову такі документи, що підтверджують, що цей порядок дотриманий (наприклад, претензію).

До позовної заяви тепер необхідно додавати розрахунок (арифметичний, бухгалтерський) стягуваної чи оспорюваної грошової суми (але не по іншим майновим спорам. Розрахунок підписується позивачем (або його представником). Копії розрахунку необхідно представляти за кількістю відповідачів і третій (в т.ч. і не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору).

Для правильного тлумачення ст. 132 і ст. 131, 136 потрібно врахувати, що згідно п.10 Постанови Пленуму Верхо?? ного суду Російської Федерації від 20.01.2003 року № 2 Про деякі питання, що виникли у зв'язку прийняттям і введенням в дію цивільного процесуального кодексу РФ 3:

) відповідно до ч. 3 ст. 247 ЦПК, у разі якщо при подачі заяви до суду буде встановлено, що має місце спір про право, підвідомчий суду, суддя залишає заяву без руху і роз'яснює заявникові необхідність оформлення особливого заяви з дотриманням вимог ст. 131 і 132 ЦПК;

) залишення заяви без руху в такому випадку можлива лише тоді, коли при пред'явленні позову справа залишиться підсудним того ж суду, якщо підсудність змінюється, суддя відмовляє у прийнятті заяви;

) якщо заявник не виконує вимог суду про оформлення позовної заяви, то суддя на підставі ст. 136 ЦПК повертає йому заяву з усіма доданими до неї документами;

) якщо наявність спору про право з'ясовується при розгляді суду в порядку провадження у справах, що виникають з публічних правовідносин, то суд виносить ухвалу про залишення заяви без розгляду.


. 3 Загальна характеристика інших умов реалізації права на пред'явлення позову (підсудність, дієздатність, дотримання досудового порядку врегулювання спору і т.д.)


. 3.1 Підсудність і підвідомчість цивільних справ

Подача позовної заяви до суду, є законним і обгрунтованим способом захисту цивільних прав і свобод. Цю захист слід здійснювати відповідно до підвідомчості справ, встановленої процесуальним законодавством, суд, арбітражний суд або третейський суд (ст. 11 ГК РФ).

Під підвідомчістю слід розуміти сукупність категорій справ, розгляд яких входить до компетенції того чи іншого судового органу.

Традиційно підвідомчість визначають як относимость потребують державно-владному вирішенні спорів про право та інших справ до ведення різних державних, громадських, змішаних (державно-суспільних) органів і третейських судів 1. Іншими словами, підвідомчість має завданням визначення кола цивільних справ, вирішення яких законом віднесено до компетенції певного державного органу або громадської організації.

Незважаючи на безліч різних державних органів і громадських організацій, повноважних здійснювати захист суб'єктивних прав, слід виділяти три форми захисту - судову, адміністративну та громадську. Відповідно до цього розрізняється підвідомчість судова (загальним або арбітражному суду), адміністративна, підвідомчість справ громадським організаціям (третейському суду та ін.). 1

Умовно підвідомчість спору можна поділити на чотири види: виняткова, альтернативна або обумовлена ??по зв'язку вимог підсудність.

Під винятковою підсудністю слід розуміти такі випадки, коли спір не може бути розглянутий ніяким іншим органом, крім судового.

При альтернативної підсудності в особи є вибір: він може звернутися за захистом свого права до суду, а може врегулювати суперечку в позасудовому порядку.

Одним з видів альтернативної підвідомчості є розгляд спорів третейським судам.

Під умовної підвідомчістю слід розуміти такий порядок вирішення спору, при якому особ...


Назад | сторінка 4 з 12 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Підвідомчість справ арбітражному суду: поняття, види, критерії. Наслідки н ...
  • Реферат на тему: Проект позовної заяви та відзиву на позовну заяву
  • Реферат на тему: Відмова у прийнятті позовної заяви
  • Реферат на тему: Принцип res judicata в практиці Європейського суду з прав людини та Констит ...
  • Реферат на тему: Підвідомчість цивільних справ судам загальної юрисдикції